Читать «Кришталеві небеса» онлайн - страница 8

— Бідний Ной! — Але робочі креслення ухвалив.

Коли покінчили з ссавцями і пара волосатих горил, розкидаючи все на своєму шляху, помчала до лісу, Бог відчув легеньку втому. Він навіть не встиг сказати горилам звичайного напуття: “Плодітеся, розмножуйтесь”, — і в нього до кінця дня на душі було неспокійно — його опанувало невиразне відчуття, ідо не все доведено до ладу.

Перейшли до рептилій. На столі з’явились проекти бронтозавра, іхтіозавра, диплодока та інших ящурів. Розуміючи, що цих чудовиськ не витримає ніякий ковчег, Бог націлився було викреслити їх із списку. Але тут йому на думку спала геніальна ідея.

— Ці, — сказав Бог, — будуть жити тільки до потопу. І вимруть. Плодітеся, розмножуйтесь!.. Амінь!

Сонце вже поминуло зеніт, а попереду було ще неозоре море роботи. Бог мигцем глянув на медуз, голотурій, раків, устриць, черв’яків і всякий інший дріб’язок. На комах він узагалі не подивився, а просто наказав янголові — ученому секретареві відділу:

— Читайте список!

Спалахнув первозданними фарбами захід, а янгол — вчений секретар — все ще журливо вів:

— 14275 — муха гноєва, 14276 — муха цеце, 14277 — муха дрозофіла, 14278 — муха…

“Наче паламар”, — подумав Господь. Його нестримно хилило на сон. Він уже кілька разів струшував головою, щоб прогнати сонливість. А голос усе бубонів:

— 1 5923… 1 5924… П’ятнадцять тисяч де…

— Годі! — не втерпів нарешті Творець. — Скільки їх там у тебе?

Янгол глянув на останній аркуш списку:

— 2 443 877, Господи…

— Господи, Господи, — перекривив його Бог. — Давай сюди список. Усі давайте, всі.

Зовсім знебувшись, він поставив один загальний хрест і занімілою рукою благословив списки.

Деякий час присутні мовчки дивились, як з вікон і дверей, з щілин кабінету в усіх напрямках розповзалася, розбігалася і розліталася всяка погань, а потім розійшлися. Лишився тільки завідувач відділом мікробів та бактерій.

— Даруй мені, Господи, — сказав він. — Я теж не встиг подивитися, що там накомпонували мої гренадери…

— Ох, мені все одно, — сказав Бог і розлігся в кріслі. — Іди собі з богом, друзяко… Благословляю тебе…

Шостий День мав бути неважкий. Передбачалося ухвалити всього два проекти — чоловіка і жінки.

Коли ухвалювали чоловіка, якихось особливих дебатів не було, настанова була точна — за образом і подобою Нашою. Щоправда, Богові довелося зайти в ательє, де з нього зняли мірку, потім у лабораторію, де в нього брали всякі там аналізи; кілька годин він змушений був сидіти непорушно — позував художникам. Але труди ці не розвіялись прахом — готовий чоловік стояв посеред Божого кабінету, з дитячою цікавістю роздивлявся себе, довколишніх та обстанову. Бог хряпнув дверима перед носом янгола-секретарки, що було поткнулася сюди, і промовив напутні слова:

— Ти — людина, створена за образом і подобою Нашою, і хай будеш ти панувати над рибами морськими, і над птахами небесними, і над звірами лісовими, і над худобою свійською, і над усіма гадами, що плазують, по землі. І даю я тобі ім’я Адама, сину мій. І йди собі. І чекай подруги. 1 хай благословить тебе Господь, тобто я. Амінь.