Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 65
Ярослав Гладун
Заготовляють траву під час цвітіння, в травні — червні; зрізують ножами або серпами верхівки стебел завдовжки 30–35 см. Сушать на горищах під залізним дахом або під навісами з доброю вентиляцією.
Рябчик великий
(Fritillaria meleagris L.)
(Родина лілійні (Liliaceae)
Рослина висотою до 50 см. Цибулина має своєрідну будову: дві м'ясисті луски зростаються біля основи і мають у пазусі по одній новій цибулинці. Тонке гнучке стебло, облистнене черговими лінійними листками, хилиться під вагою великої, незвичайно забарвленої квітки, яка нагадує пониклий тюльпан. Вигнуті пелюстковидні листочки оцвітини бурувато-пурпурові з білуватими плямами, розміщеними у шаховому порядку. Біля основи листочків є медова ямка, де міститься нектар. Стовпчик 3-роздільний. Плід — коробочка. Цвіте у квітні — травні.
Росте на луках, у лісах і чагарниках.
Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «келих» (від форми квітки). Видова назва в перекладі з латинської мови — «шаховий» (пов'язана із забарвленням квіток).
Чудова декоративна рослина. На жаль, рябчику великому загрожує зникнення внаслідок порушення екологічних умов місцезростань і господарської діяльності людини. Занесений до Червоної книги.
На Україні росте 8 видів рябчика.
Ряст порожнистий
(Corydalis cava L.)
Самосил гайовий
(Teucrium chamaedrys L.)
Родина губоцвіті (Lamiacea (Labiatae)
Майже по всій Україні у соснових та мішаних лісах, по узліссях і галявинах часто зустрічається невисока запашна рослина (10–35 см заввишки) з верхівковим суцвіттям блідо-пурпурових квіток — самосил гайовий. У нього висхідне, при основі здерев'яніле, злегка пухнасте стебло з супротивно розміщеними листками. Листки довгасті, короткочеренгкові, з надрізано зарубчастим краєм. Квітки з п'ятичленною оцвітиною, одногубі, зібрані в пазушні двошестиквіткові кільця, що утворюють китицевидне однобічне суцвіття. Ця багаторічна рослина цвіте у червні — липні, запилюється комахами. Плоди — розпадні горішки.
Самосил гайовий відомий як літній медонос і лікарська рослина. Корені його дають жовту, коричневу й оранжеву фарби. Має декоративний вигляд, може прикрасити лісопарки, парки, сквери; придатний для альпійських гірок та бордюрів.
Саротамнус вінниковий
(Sarothamnus scoparius L.)
Родина бобові (Leguminosae)
Кущ, 50-200 см заввишки, з трійчастими нижніми цілісними верхніми листками. Гілки прутовидні, гранчасті, голі, на час плодоношення майже безлисті. Квітки на довгих ніжках, поодинокі в пазухах листків, ясно-жовті. Цвіте в травні — на початку червня.
Росте на рівнині, частково в передгір'ї.
В зелених частинах і в насінні рослини міститься до 1 % алкалоїду спартеїну, що застосовується як слабий сечогінний засіб при сердечній водянці.
Препарати з саротамнуса вживають при лікуванні серця і нирок.
Синюха блакитна
(Polemonium coeruleum L.)
Родина синюхові (Роїетопіасеае)