Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 18

Свіжий, витиснутий з квіток сік вживають при геморої, розширенні вен, тррмбофлебітах, атеросклерозі, разом з вітаміном В: всередину — 25–30 крапель на 1 ложку води двічі на день; законсервований спиртом у співвідношенні 1:2 п'ють по чарці (30–40 г) тричі на день при геморої, варикозному розширенні вен. Внаслідок тривалого вживання соку з квіток гіркокаштану зникають болі і гулі розширених вен, якщо хвороба не запущена. Водний настій кори вживають при тривалих проносах і малярії.

При гемороїдальних кровотечах беруть 1 столову ложку суміші квіток гіркокаштану, квіток арніки і квіток горобини звичайної у співвідношенні 2:1:2 на 1 склянку окропу, напарюють протягом ЗО хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день. Ще роблять малі холодні клізмочки з відвару кори гіркокаштану в 1 склянці води. М. А. Носаль рекомендує при гемороїдальних кровотечах, безпосередньо після випорожнення, робити п'ятнадцятихвилинні холодні сидячі ванни, куди додають відвар кори гілок гіркокаштану (50 г на 1 л води). При маткових кровотечах (в період клімактерію, але не в зв'язку із злоякісними пухлинами) промивають піхву двічі на день відваром з шкірки стиглих насінин гіркокаштану (15 г на 0,25 л води — кип'ятять на малому вогні 10 хвилин).

Спиртовою настойкою шкірки стиглих насінин гіркокаштану (40 г шкірок на 1 л спирту) розтирають болісні місця при ревматизмі, артритах. Екстракт кори на олії захищає шкіру від смаги.

Гірчак зміїний

(Polygonum bistorta L.)

Родина гречкові (Polygonaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 30-100 см. Кореневище гадюкуватозігнуте, в розрізі червонувато-буре, від нього відходять корені. Прикореневі листки з довгими крилатими черешками, знизу сіруваті, стеблове листя з розтрубами, всі листки загострені. Суцвіття — густий колос на вершку стебла, складається з рожевих квіток. Плід — сім'янка. Цвіте з кінця травня до середини липня.

Росте на вологих луках, лісових вогких галявинах, в зелено-вільхових і жерепнякових заростях.

З лікувальною метою використовують кореневище. Воно містить 15–20 % дубильних речовин, 0,5 % галової кислоти, 0,45 % глюкози, парарабін, 30 % крохмалю, 10 % білкових речовин, барвники, каротин, вітамін С. Замінює імпортну ратану.

В народній медицині кореневища відомі як сильно в'яжучий засіб. Застосовується при поносах всередину і для промивань. Рідкий екстракт призначається по 30–40 капель на прийом, відвар (15–20 г на 200 г води) — по столовій ложці 3–4 рази на день. Крім того, в народній медицині використовують кореневище як в'яжучий засіб при лікуванні ран, кровотеч, чиряків, при захворюванні сечового міхура.