Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 15

Розмножується насінням. Перед сівбою для підвищення схожості його стратифікують і перетирають з піском.

Висівають вовчуг рано навесні, як тільки дозволить стан грунту. Догляд за посівами починається зразу ж після появи сходів (розпушують міжряддя). У фазі 6–8 листочків проводять букетування (якщо густота сходів понад 20 на 1 м погонної довжини) Протягом літа грунт розпушують 3–4 рази, видаляючи бур'яни.

Урожай збирають у два прийоми: спочатку скошують надземну масу, яку виносять з ділянки, після чого викопують корені на глибині до ЗО см. Корені, зрізавши залишки стебел, миють у холодній воді і сушать у добре провітрюваних приміщеннях. Підв'ялені корені в суху сонячну погоду можна сушити на відкритому повітрі або на горищі. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Волошка синя

(Centaurea cyanus (All.) Dost.)

Родина айстрові (Asteraceae)

Однорічна павутинниста рослина висотою 30–60 (ІОО)Псм. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті Цвіте з червня до осені. Росте на полях, уздовж доріг по всій Україні.

Назва роду походить від імені міфічної істоти кентавра Хірона, якиї вважався одним з кращих лікарів. Видова назва в перекладі з латинської означа "синій", «темно-голубий».

Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, яв запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки знаходиться пі тичинками, що зрослися в трубочку.

Розмножується насінням, схожість якого зберігається до 10 років. Ос чому волошка синя нерідко є злісним бур'яном.

Крайові лійковидні квітки кошика використовують у медицині.

В'язіль барвистий

(Coronilla varia L.)

Родина бобові (Leguminosae)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових, заввишки 30–10 см, з повзучим гіллястим кореневищем. Стебла дещо розпростерті або майж прямостоячі, гіллясті, голі, борозенчасті. Листки непарноперисті, черешков з 5-12 парами еліптичних або довгасто-лінійних листочків, на вершк загострених. Верхні листки сидячі, прилистки вільні, ланцетні. Квітки зібраї в зонтикоподібні китиці з квітконосами завдовжки 3-15 см, що іно; перевищують листки. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста. Віночок з трох зігнутим дзьобоподібно розширеним човником. Тичинок 10, з яких 9 зрослис нитками в трубочку. Плоди — лінійні боби, 4–5 см завдовжки. Цвіте в травні серпні; насіння достигає з липня.

Росте на луках, узліссях, по чагарниках, на схилах у великій кількост

В медицині використовується насіння в'язеля, з якого виділен маловивчені серцеві глюкозиди: коронизид, корониллін. Крім того, насінн містить вуглевод стахіозу, жирне масло, насичені жирні кислоти, сечову кислот каротин, вітамін С (0,27 %). Коронизид має вибіркову дію на серце, за характере і силою подібну до строфантину.

В народній медицині застосовується від водянки. Настій з насінн в'язеля діє подібно до настою наперстянки.

Гадючник шестипелюстковий

(Filipendula vulgaris Moench)

Родина розові (Rosaceae)

Наукова назва гадючника утворилася від латинських слів "f ilim" — ниті і "pendula"” — висіти і вказує на підвішені ніби на нитках кореневі бульби, давніх-давен на Далекому Сході ці кореневі горішки використовували при різної роду шлунково-кишкових захворюваннях.