Читать «Історії в дев"яти книгах. КнигаVII: Полімнія» онлайн - страница 7

12. На цьому закінчилися промови на нараді. Прийшов час відпочинку, і Ксеркса почала непокоїти думка Артабана і, коли він відклав рішення до ночі, він подумав, що йому нема користі йти в похід на Елладу. Скоро він так подумав і дійшов до такого рішення, як ним оволодів сон. І ось тієї ночі, як переказують перси, він побачив сон, ніби до нього з'явився високий на зріст чоловік: «Отак ти, Персе, змінюєш свою думку і вирішуєш не вести своє військо проти Еллади після того, як ти наказав персам зібрати військо. Ну, не гаразд ти робиш, змінюючи свою думку, і є тут хтось, хто не вибачить тобі цього. Як ти вирішив у день, так і йди цим шляхом».

13. Так цей чоловік сказав уві сні Ксерксові, і потім здалося йому, що той полетів і зник. Коли розвиднилося, Ксеркс не надав цьому сновидінню жодного значення, але зібрав персів, яких він скликав і перед тим і так сказав їм: «Шановні перси! Пробачте мені, що я так різко змінюю своє рішення, бо я ще не досяг віку(1), щоб зріло розумувати, і ті, які заохочують мене зробити те, що ви знаєте, не залишають мені часу на міркування. Проте, коли я почув думку Артабана, в мене, як у молодого, забуяла кров і я кинув старій людині в обличчя найнедостойніші слова, але тепер я визнаю правильною його думку і піду за нею. Маючи тепер на увазі, що я змінив своє рішення піти в похід проти Еллади, будьте спокійні». Коли це почули перси, вони зраділи і почали його вихваляти.

14. Проте настала ніч і знову той самий сон з'явився Ксерксові і привид сказав йому: «Сине Дарія! Так ти відмовився привселюдно, як я бачу, від походу і зовсім не зважив на мої слова, неначе це тобі сказала якась нікчемна людина? Отже, знай, що коли ти одразу не підеш у цей похід, то ось які наслідки будуть для тебе: як за недовгий час ти став великим і славним, так незабаром ти знову станеш малим і незначним».

15. Ксеркс, заляканий сновидінням, скочив із свого ліжка і послав вісника, щоб той покликав до нього Артабана. Коли Артабан прийшов, Ксеркс сказав: «Артабане! Я на той час не був сповна розуму, коли кинув тобі образливі слова через твою добру пораду. Проте згодом, за деякий час я змінив свою думку і визнав, що треба зробити те, що ти мені порадив. Проте тепер, незважаючи на моє бажання, я не зможу піти за твоєю порадою, бо знай, коли я обмірковував це і змінив своє рішення, до мене уві сні з'явився привид і наполегливо не дозволяє мені йти за твоєю порадою і навіть загрожує мені жахливими наслідками, а після того зникає. Якщо це справді якесь божество, що посилає його до мене, і воно бажає, щоб неодмінно відбувся похід проти Еллади, то такий самий привид має з'явитися і до тебе з таким самим наказом. Тепер, я гадаю, може статися таке: візьми собі всі мої вбрання(1), надягни їх і сідай на мій трон, а потім піди і лягай на моє ліжко».