Читать «Молодший брат сонця (на украинском языке)» онлайн - страница 22

Перед свiтанком, саме в той час, коли темрява ще не поступається свiтлу нового дня, острiв Сирен прокинувся вiд реву моторiв. Дрижали шибки у вiкнах, хиталися, вiбрували люстри, наче вiд землетрусу.

Девiд миттю вискочив на веранду. Роззирнувся ще сонними очима - у передсвiтанковому небi бовванiли грудомахи вертольотiв. Десант!

Метнувся у спальню - Террi схопилась у самiй сорочцi, - загукав:

- Нарештi сталося!

- Нар-рештi, нар-рештi, - обiзвався з клiтки Ара.

- Що сталося? - скрикнула Террi.

- Те, на що я сподiвався. Десант! Ох, i молодчина Вiра! Бачиш - на машинах знак ООН!..

- А до чого тут Вiра?

- Вiр-ра, Вiр-ра, - повторив папуга.

- Вона таки дотримала слова. З неї буде хороший фiзик, а полiтична дiячка вже є... Ох, i ревище!

- Р-ревище... - встрявав у розмову Ара.

Обличчя Террi яснiшало, очi зблискували радiстю. Аж тепер Девiд розповiв їй усе: з самого початку вiн зрозумiв, що погарячився, пiдписавши контракт з расистською клiкою, яка плекає далекосяжнi агресивнi плани. Вiра теж була такої думки i не приховувала цього. Почали разом шукати виходу. I знайшли. Оту "легенду" з нещасним випадком вифантазувала Вiра - недаремно ж ще в школi брала участь у самодiяльностi, батьки вже думали, що з неї буде артистка, та любов до фiзики перемогла. Ну, i вся ота кампанiя в пресi - це те, про що її просив сам Девiд, бо нащо йому озброювати горил? А пiрамiди пристрої для добування гiгантської енергiї - йому потрiбнi для космiчного експерименту.

- Чому ж ти менi зразу...

Ох, ця Террi, наївна, як дитина! Неначе не знає, як за ними стежили...

- Вони нiколи повнiстю не довiряли менi. Був момент, коли я подумав, що провалився. Довелося б зiрвати острiв...

- Зiр-рвати остр-рiв, - повторив Ара.

А вертольоти все спускалися й спускалися з неба - певне, кiлька авiаматок направило сюди об'єднане людство. З машин вискакували озброєнi солдати i швидко займали позицiї. Високо в небi кружляли винищувачi, там уже свiтило сонце, i вони здавалися золотими стрiлами.

Операцiя завершилася менш як за годину. Гарнiзон острова склав зброю чи то з наказу його командування, чи тому, що опiр був би цiлком безнадiйний. Солдати ООН - з-пiд касок виднiлися чорнi, бiлi, жовтi обличчя - зайняли вежу, стали на вартi коло арсеналу i лабораторiї. Увесь персонал Пiвденної Республiки - як вiйськовий, так i цивiльний, негайно почали перевозити на пасажирський теплохiд, що бiлiв на рейдi.

Девiд i Террi стояли на верандi, коли побачили в кiнцi алеї джип iз прапором ООН. Здогадалися: то їде командувач. Террi сяяла, мов iменинниця.адже здiйснилась її мрiя, расистськi авантюристи зазнали краху!

Машина пiд'їхала так близько, що вже видно було обличчя людей, якi сидiли в нiй, - три ряди по троє.

- Вiра! - вигукнула Террi. - Бачиш - там Вiра, це вона, правда?

- Вiр-ра, Вiр-ра, - обiзвався з клiтки стривожений птах.

Девiдовi також здалося, що в машинi сидить Вiра, але вiн не встиг вимовити й слова, як гримнув пострiл, i побiля вуха йому цьвохнула куля. На веранду посипались осколки пластикових плиток.