Читать «Прекрасна чаклунка» онлайн - страница 232

Тут, власне, й спрацьовує сумна іронія В. Неффа. Супергерої як такі — породження казкової віри в сильну людину, позитивну, гарну, здорову, фізично і нездоланну; увійшовши в літературу, а згодом і в кіно, вони перетворилися на один із набридливих мистецьких штампів. Ґенеза образу — від легкотравного чтива типу романів Дюма до ніцшеанської філософської концепції надлюдини і далі — до багатьох спроб скультивувати цей тип не лише у літературі і філософії, а й у житті; такий тип врешті-решт культивується фашизмом різних ґатунків, відверто дегуманізуючи і саме поняття людини, й поняття її чеснот (досить згадати, що ідеологом верітаріїв стає авантюрист і цинік Медард, типовий міщанин-хамелеон, який легко і вправно перетворює службу начебто позитивним ідеям Петра Куканя у воєнне розбійництво і, зрештою, у власне збагачення). Сам Кукань не має ані честолюбних задумів, ані реального прагнення кудись вибитися чи якось збагатитися. Кукань у своїй першооснові й справді курча з-під квочки, його зовнішність цілком невинна і симпатична. Він лишається безвісним, людиною без слави, точніше — стає анонімною силою, якою хочуть покористуватися сильні світу, домагаючись успіху у світовій бойні. Кукань сприяє їм, позичаючи свою маску — маску такого собі невинного жовтого, пухнастого курчати. Кукань як супергерой — це, по суті, символ соціальної демагогії цього світу, адже жодне з учинених ним геройств не приносить нікому добра, та й сам він, убиваючи своїх суперників, не гнітиться актом убивства й не мучиться докорами сумління, тобто з веселою, білозубою посмішкою переступає, як і личить супергероєві, через трупи.

І відбувається врешті те, що має відбутися: Кукань, хоч і живе своїми первісними, на позір добрими, засадами, поступово втрачає владу над собою, перетворюється на маріонетку, якою граються незалежно від її бажання. Вперше це сталося в обложеному Магдебурзі, де виникла секта верітаріїв. Кукань здивовано довідується, що чималий гурт однодумців повторює його істини і скандує їх, наче хунвейбіни — цитати з повчань Мао Цзедуна. Секта виникає незалежно від волі Куканя, і єдине, що йому залишається, підкорити її своєму впливові. Але цей вплив мінімальний, бо кожен із верітаріїв, скандуючи доброчесні істини Куканя, залюбки бере участь у розбоях, а награбоване приховує по власних криївках. Більше того, Кукань довідується з часом, що дії його загону стали дисциплінуючим стимулом для армій, які брали участь у Тридцятилітній війні і вже почали було масово розкладатися, тобто — став фактично не стимулом до припинення бойні, а засобом її посилення. Кукань сам переконується, що його дії марні і війни не припинять. І ось — кульмінація: Кукань стає кандидатом на чеську корону — перетворюється в керовану іншими маріонетку.