Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 44

Тарас Кузьо

Радянська культура, яку вихваляє Путін, була продуктом радянізації російського суспільства та русифікації радянської культури. Це витворило у російській національній ідентичності внутрішню суперечність між радянською ідейно-політичною та російською культурно-історичною складовими. Упродовж останніх двох десятиліть існування СРСР злиття російської та радянської ідентичностей заклало потужні підвалини для того, що Чен Чень назвала «неліберальним націоналізмом», який, своєю чергою, став основою «консолідованого авторитарного режиму» Путіна, а також джерелом расизму, ксенофобії та шовінізму.

Протягом російської та радянської історії повсюдним було ксенофобське зображення Заходу як Іншого для Росії. Дія Ґрінфельд пише, що «Захід був невід’ємною, незгладимою частиною російської національної свідомості. Просто не було сенсу бути нацією, якби Заходу не існувало». Вона вважає, що відторгнення Заходу та державний примус до єднання в дусі так званої «Святої Русі» були нерозривно пов’язані. Обрання президентом «антиросійського» Ющенка 2004 року, повалення Януковича та офіційний курс на євроінтеграцію 2014-го перетворили Україну в очах Росії на форпост Заходу, а лідерів і активістів обох Майданів — на «фашистських» Інших. Російська православна церква стала служницею скерованого проти України путінського імперіалізму та націоналізму, котра підтримує антизахідну ксенофобію та концепцію Росії як оплоту проти декадентських західних цінностей. Іцхак Брудний пише, що «антизахідна» ідеологія «опосередковано легітимізувала радянський режим»; те саме відбувається тепер, коли 70–80% населення РФ дотримується ксенофобських поглядів.

РОСІЙСЬКИЙ МЕСІАНІЗМ І КСЕНОФОБІЯ

Російські націоналісти за царської, радянської та пострадянської доби, так само як і більшість російських емігрантів, надзвичайно послідовно дотримувалися і дотримуються своїх принципів у дев’яти сферах:

1. Визнається, що Росія мусить бути захищена від іноземних, особливо європейських, впливів.

2. Теорії змов рясніють підозрами, що Захід замишляє підірвати Росію. Секретар Ради безпеки РФ Ніколай Патрушев заявляв, що «керівництво України — це ставленики США, які виконують чужу волю, спрямовану на подальше відмежування їхньої країни від Росії». Змови проти Росії вбачаються постійно, і сьогодні «здаються всюдисущими в російському дискурсі та державних медіях». Тим часом, як зазначають політологи, прихильники конспірологічних теорій частіше підтримують застосування насильства.