Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 134
Тарас Кузьо
Контроль олігархів і Партії регіонів над силовиками мав своїм наслідком пасивність чи ренегатство останніх навесні 2014 року, під час антиукраїнських акцій Антимайдану та заколотів російських маріонеток. Озброєні групи, які Партія регіонів використовувала проти своїх опонентів, «перетиналися із кримінальними угрупованнями», тимчасом міліція «також мала списки кримінальних злочинців, яких залучала [у ролі бойовиків] та озброювала для нападів на промайданівських активістів на місцях і в Києві». У Горлівці місцева банда Армена Саркісяна безпосередньо приєдналася до російських маріонеток, в той час як інші ОЗУ здебільшого залишалися пасивними, а відтак відновили свою незаконну діяльність на окупованій території. Подальшого дослідження потребують зв’язки між оргзлочинністю, організаторами Антимайдану та російськими маріонетками наприкінці 2013 — навесні 2014 року. Таке дослідження не обіцяє бути легким, адже більшість наказів і розпоряджень, які стосуються їхньої співпраці, а також виплат готівки «тітушкам», найімовірніше, взагалі не фіксувалися на папері, крім того, документи російських силовиків засекречено, а архіви Партії регіонів знищено чи надійно сховано. Певний виняток із правила становлять документи стосовно діяльності американського політичного консультанта «регіоналів» Пола Манафорта, які стали надбанням громадськості лише тому, що під час Євромайдану націоналістичні протестувальники здійснили напад на київський офіс Партії регіонів.
ЗЛОЧИННІСТЬ І КРИМІНАЛІТЕТ У ПІЗНЬОРАДЯНСЬКУ ТА ПОСТРАДЯНСЬКУ ДОБУ
Донбаський регіон мав один із найвищих рівнів злочинності у незалежній Україні. Упродовж 1990–1993 років кількість скоєних злочинів тут блискавично зросла на 50%, зокрема, убивств і замахів на вбивства — на третину, а майнових правопорушень — на 55%. У рік розпаду СРСР на Донеччині діяло 2186 кримінальних угруповань, які вчинили 4000 злочинів, у тому числі 33 вбивства. Традиції кримінального світу «глибоко в’їлися» у повсякденне життя регіону та звички представників тамтешньої еліти. Порівняно з радянською епохою у 1990-х роках на Донбасі відбулися зміни ієрархії: місцеві ОЗУ зійшли на вершину влади, підім’явши чиновників, ділові кола, силовиків і місцеве самоврядування. Врешті-решт, «нові олігархи стали покладатися і на колишній КДБ, і на організовану злочинність, щоб через застосування цілеспрямованого насильства тримати в руках вихід на ринок, розподіл ринку та прикордонний контроль».
Українці часто згадують 1990-ті роки як