Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 117

Звинувачення на адресу «начальства» продовжують впливати на світогляд сучасних російських маріонеток, але призводять до цілком інших висновків, аніж ті, що їх робили учасники протестів на Євромайдані. Перші, згідно з російськими традиціями, прагнуть подужати «начальство» — «бояр» і за допомогою «доброго царя» (тобто Путіна) вирішити свої проблеми. Ще навесні 2016 року я почув від мешканців контрольованого українською армією села на Донбасі сподівання на те, що Путін відродить Радянський Союз, після чого люди нарешті заживуть щасливо.

Після того, як контроль над частиною Донбасу захопили російські окупанти та їхні маріонетки, які гучно заявляли про свій «антифашизм», євреї заходилися виїжджати звідти, шукаючи безпечних місць на контрольованій Києвом території. Еліягу (Георгій) Зільберборд, підприємець і член опікунської ради донецької єврейської громади, саркастично зазначав, що «євреї тікають від “російського світу”, щоб сховатися під крилом у “фашистської” київської хунти. Мені більше нічого сказати». Зільберборда незабаром убили на околиці Донецька, коли він намагався зупинити пограбування будинку свого сусіда.

Ще до війни антисемітизм був звичним явищем серед російських націоналістичних, шовіністичних, антимайданівських і панславістських груп на Донбасі, в Одесі та Криму, які ностальгували за СРСР. В Одесі антисемітизм був поширений у партії «Вітчизна» («Родина»), чиї лідери тісно співпрацювали з Партією регіонів після виборів 2007 року. Антисемітизм також був поширений у Слов’янській партії та серед одеських «дружинників», частина з яких допомагала російським маріонеткам під час силового протистояння в Одесі у квітні-травні 2014 року. В публікації у мережі ВКонтакте на сторінці одеської «дружини» було заявлено: «Одеса — місто-герой. І лише герої, а не жиды і хапуги заслуговують на життя в цьому місті!».

РАСИЗМ, АНТИСІОНІЗМ І АНТИСЕМІТИЗМ НА ОКУПОВАНОМУ ДОНБАСІ

В публічному дискурсі угруповань «ДНР» і «ЛНР» наявний «високий рівень антисемітизму», поєднаний з антикримськотатарською ксенофобією у Криму. Провідний український експерт з проблем ксенофобії В’ячеслав Ліхачов писав, що «антисемітизм давно став важливим компонентом офіційної ідеології маріонеткових режимів, проголошених на території Донецької та Луганської областей, окупованих Росією». Головний рабин Донбасу Пінхас Вишедські назвав Олександра Крякова, прес-секретаря екс-«народного губернатора» Губарєва найвідомішим антисемітом у регіоні, а Європейська асоціація єврейської культури визначила так звану Концептуальну партію «Єднання» російського генерал-полковника Константіна Петрова як «антисемітську неопоганську націоналістично-сталінську секту». Як і РНЄ, ця партія використовувала конфлікт на Донбасі для того, щоб активізувати свою популярність у Росії.