Читать «І не лишилось жодного» онлайн - страница 84

Далі міс Емілі Брент. У неї служила дівчина Беатрис Тейлор. Коли вона завагітніла, господиня її вигнала, а та пішла й утопилася. Неприємна історія, але знову ж таки – це не злочин.

– Ось це, – сказав помічник комісара, – здається, у цьому й суть. А. Н. Оуен мав справу з випадками, у яких закон був безсилий.

Мейн незворушно продовжував далі за списком.

– Молодий Марстон був відчайдушним водієм – у нього двічі забирали права, і на мою думку, йому взагалі слід було заборонити водити. Більше нічого на нього немає. Два імені Джон і Люсі Комбс – двоє дітей, яких він збив на смерть недалеко від Кембриджа. Кілька його друзів дали свідчення на його користь – і його відпустили, лише оштрафувавши. Не можу знайти нічого певного про генерала Макартура. Непоганий послужний список – служба на фронті і таке інше. Артур Ричмонд служив під його командуванням у Франції і загинув у бою. Жодних непорозумінь між ним і генералом не було. Насправді вони були близькими друзями. Тоді припускалися помилок – командири намарне жертвували чоловіками – можливо, це була саме така помилка.

– Можливо, – сказав помічник комісара.

– Тепер Філіп Ломбард. Ломбард був замішаний у якихось дуже цікавих дільцях за кордоном. Раз чи два він балансував на межі закону. Мав репутацію сміливця і не надто чесної людини. Такий хлопець міг скоїти кілька вбивств у якому-небудь тихому безлюдному місці.

– Тепер ми підходимо до Блора, – Мейн завагався. – Він, звичайно, був нашою людиною.

Його співбесідник пожвавився.

– Блор, – із притиском сказав помічник комісара, – був негідником!

– Ви так думаєте, сер?

Помічник комісара сказав:

– Я завжди так вважав. Але він був дуже розумний, щоб виходити сухим із води. Думаю, він по- чорному лжесвідчив у справі Ландора. Того разу мені не пощастило. Я не зміг нічого довести. Я доручив це Гаррісові, та він теж нічого не знайшов, але я все ще думаю, що ми могли би щось знайти, якби знали, де шукати. Нечесний був чоловік.

На мить вони замовкли, а тоді сер Томас Ледж сказав:

– Кажете, Айзек Морріс помер? Коли він помер?

– Я так і думав, що вас це зацікавить, сер. Айзек Морріс помер у ніч на восьме серпня. Прийняв велику дозу снодійного – наскільки я розумію, якийсь барбітурат. Ніщо не вказує, чи це був нещасний випадок, чи самогубство.

Ледж повільно проказав:

– Мейне, хочете знати, що я думаю?

– Сер, можливо, я здогадуюся.

Ледж виважено мовив:

– Та Моррісова смерть дуже своєчасна!

Інспектор Мейн кивнув:

– Я думав, що ви це скажете, сер.

Помічник комісара стукнув кулаком по столу. Він вигукнув:

– Неможливо, це якась фантастика! Десятеро людей загинули на голому скелястому острові, а ми не знаємо, хто це зробив, чому і як.

Мейн кашлянув. Він сказав:

– Ну, це не зовсім так, сер. Ми більш-менш знаємо чому. Якийсь фанатик має пунктик щодо ідеї справедливості. Він знайшов людей, щодо яких закон безсилий. Вибрав десять осіб – не має значення, дійсно вони винні чи ні…