Читать «Гелтер Скелтер» онлайн - страница 34

Проте дівчина помилилася.

Коли двері відчинилися, до кімнати ввійшли двоє – чоловік і жінка. Вони одразу ж привіталися і представилися Тетяниними батьками. Для Олени це стало несподіванкою, адже вона не тільки жодного разу їх не бачила, але навіть не чула, щоб сусідка хоч якось про них згадувала. Тоді ж вона й збагнула, що нічогісінько не знає ані про свою Тетяну, ані про її життя до університету.

Олена з неприхованою цікавістю спостерігала за гостями, а в її свідомості тим часом ламалися всі побудовані за останні місяці шаблони. Дивлячись на те, як кумедно, по-простому, розмовляють між собою батьки Тетяни, як вони незграбно вештаються кімнатою, розкладаючи привезені любій донечці сільські гостинці – домашній хліб, соління, шинку, вареники і ще бозна-що, вона яскраво уявила своїх батьків, а ще – власне майбутнє.

– У вас у місті й попоїсти як слід нема чого,– зауважив між іншим чоловік, ім’я якого Олена, ошелешена побаченим і почутим, одразу ж забула.

– А ти теж пригощайся, не соромся,– додала жінка, простягаючи щойно відрізаний шмат сала з духмяним хлібом і хрустким солоним огірком.– Тут усі свої, дитинко.

Наступної миті дівчина зрозуміла: «сіра миша» має зникнути. І якщо це вдалося її сусідці, то їй теж стане сили, щоби перетворитися.

Ось так і почалося нове життя для Олени Дементьєвої.

Передусім вона позбулася якомога більшої кількості старих лахів. Винесла все на смітник і жодної секунди про це не пошкодувала. Це сталося вже наприкінці першого курсу, а далі процес перетворення пішов набагато швидше. До того ж у запасі Олена мала цілих три літні місяці.

Поки ніхто з університетських приятелів її не бачив, вона почала експериментувати з косметикою. Тут стали в нагоді глянсові журнали і поради фешн-експертів. Розкрутивши батьків серед літа на гроші, дівчина на один день повернулася до Чернівців і оновила гардероб. Обрані нею майки і короткі шорти унаочнили досить апетитні форми Олени, а найближчий «салон краси» позбавив її мишачої сірості, перетворивши на пекучу брюнетку.

Наступна вилазка до міста остаточно змінила її стиль, і наприкінці серпня, коли Олена повернулася до університету, до неї відразу ж почали прилипати масні погляди як студентів, так і звичайних перехожих на вулицях. У гуртожитку вона одразу ж вирушила домовлятися з комендантом. Корчинський не встояв проти великої пляшки ірландського «Джеймсона» і кількох нібито домініканських сигар, а в підсумку Олена оселилася разом з іншою дівчиною, однокурсницею.

Увесь другий рік навчання вона присвятила не лекціям і семінарам, а фітнесу й розвагам у компанії нових друзів, які відтепер постійно крутилися навколо неї і наперебій запрошували на численні вечірки. Десь посеред чергової розваги хтось добре нетверезий через гучну музику в клубі недочув її ім’я і назвав «Ланою». Дівчині це так сподобалося, що вона миттю вхопилася за нове ім’я і відтоді залишалася Оленою лише для найближчих родичів і паспортного столу.