Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 52

Завдяки паперові продукування копій стало швидшим і дешевшим. Це надзвичайно збільшило кількість книжок. Також з’явились у продажу коштовні раритетні примірники. У такий спосіб народжу­валися книжкові магазини та приватні бібліотеки. Книжкова галузь почала забезпечувати роботою талановитих письменників. Їхня гільдія була новою і пропонувала можливості для розвитку всіх, незалежно від походження. Атмосферу оновлення, що панувала за тих часів у Багдаді, можна порівняти з піднесенням, що відбувалося у галузі інформаційних технологій на початку XXI ст.

^{У Багдаді перекладали книги із санскриту, перської та грецької мов, а також з латини. Багдадська ілюстрація до перекладу книги De Materia Medica лікаря та ботаніка Педанія Діоскорида, 1224 р.}

Заможні громадяни почали засновувати власні бібліотеки і влаштовували майже змагання щодо того, у кого було найкраще зібрання. Бібліотеки до того ж були приголомшливо великими: приватні колекції могли налічувати сотні тисяч примірників.

Згідно з Амірою Беннісон, навчання за допомогою книжок уторовувало шлях до багатьох нових професій.

Професії тепер не отримували винятково у спадок від батьків, отже, соціальна мобільність зросла. Письменниками ставали люди всіх верств населення. Поет Абу Нувас був сином арабського вояка та перської швачки. Відомий письменник аль-Джахіз був родом із темношкірої родини рабів. Особливою прихильністю заможних людей користувалися поети, яким платили чималі суми за лестощі та жарти.

Міністри та інші представники двору почали організовувати власні салони, де регулярно збиралися дослідники та інтелектуали, поети та інші творчі люди. Вони спілкувалися й обговорювали як релігійні, так і світські теми. Звичайно, до салонів приходили люди, погляди яких відрізнялися. Християни, мусульмани та іудеї мали змогу без остраху вільно висловлювати свої думки.

Аль-Хашимі, двоюрідний брат халіфа аль-Мамуна, відверто писав одному зі своїх релігійних опонентів:

«Наведи всі свої твердження і скажи, чого бажаєш, говори вільно. Тепер, коли ти у безпеці, признач для нас суддю, який буде судити неупереджено. Спирайся на правду й будь вільним від пристрастей, адже суддею отим нехай буде Розум. Бог знову робить нас відповідальними за наші власні заслуги та покарання. Я ладний схвалити будь-яке рішення, яке Розум може винести чи на мою користь, чи проти мене».