Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 150

Сан-Франциско починаючи з 1980-х років переживає період злету, тому що туди з’їжджаються фахівці з усього світу. Вибухове зростання кількості IT-компаній привело в Сан-Франциско IT-мільйонерів, що хочуть насолоджуватися славнозвісним культурним життям Сан-Франциско. Мільйонери купують будинки, що сприяє підвищенню їхніх цін.

Збільшення витрат витіснило багатьох власників сімейного бізнесу, місцевих жителів і майстерні митців. Орендна плата збільшилася вдвічі в період 1995—1999 рр., а кількість виселень — в чотири рази. Місцевих жителів обурювало те, що молодим «барбі-дівчатам»-маркетологам і кодерам з п’ятнадцятигодинним робочим днем були байдужі соціальні проблеми. Письменники побоювалися, що місто ризикує стати нудним і буденним. Хоча піднесення закінчилося банкрутствами і до лютого 2001 р. понад 65 000 робочих місць було втрачено, протягом наступного періоду піднесення ціни продовжували експотенційно зростати.

Нині Сан-Франциско є одним з найдорожчих для життя міст США. Інформаційні технології, розвиток яких розпочався з рівності хіпі-культури, спричинили зростання нерівномірності рівня доходів. Нерівність викликала у людей гіркоту. Автобуси з працівниками Google і Facebook закидали камінням.

Чи втрачає Сан-Франциско те, за що воно так палко боролося: рівність, право на життя, право думати і жити на власний розсуд? На сьогодні інформаційні технології пов’язані також зі шпигунством, тотальним контролем і з безперервними автоматичними повідомленнями від дата-центрів. Коли повсякденне життя завжди залишає цифровий відбиток, особливо в Сан-Франциско, ми знову повертаємося до фундаментальних питань: чи насмілимося бути самими собою?

Мистецтво толерантності

Що довше спільнота або культура залишається на провідних позиціях, вільна від монополії насильства, то зазвичай більш терпимою вона буває. Терпимість до меншин, думок, критики і нових ідей забезпечує життєздатність і творчий потенціал. У цій книжці я розповів історію дев’яти міст. Звичайно, у світі є чимало інших міст із толерантним ставленням до іншості, проте у Мілеті, Александрії, Паталіпутрі, Багдаді, Ханчжоу, Флоренції, Ісфахані, Амстердамі та Сан-Франциско була відносно тривала доба толерантності, за часів якої у містах змогли створити величні речі. Успішна торгівля створила багатство, що дало змогу фінансувати науки і мистецтва. Цікавість і чарівність цих міст приваблювала талановитих людей з усього світу. Кожне з цих міст пережило свого часу свою золоту добу, проте вона рано чи пізно добігала кінця.

Однак міста, описані в цій книжці, можуть багато чого нас навчити. Творчу культуру і багатство міст пояснює їх відкритість для іноземних звичаїв. Революційні ідеї могли виникати в точках перетину або тертя різних культур і галузей знань або тоді, коли об’єднувалися мистецтво і техніка. Британський культурний антрополог Віктор Тернер назвав таке перебування на межі проміжним станом, лімінальною фазою. У цій фазі, на «нічийній» землі, традиційні правила не діють. Досвід подолання меж часто створює нове, тому що дає почуття, які неможливо відчути в інший спосіб. Для нових ідей і творчості характерно те, що вони виникають завдяки переживанню незвичного досвіду і дивним випадковостям. Це неможливо ані передбачити, ані спланувати.