Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 104
Арі Турунен
Амстердам. Тиха гавань
Світ — моя батьківщина, наука — моя релігія.
Християн Гюйгенс
Великі держави загнали голландців у глухий кут. Їхній удар у відповідь був геніальним: усі сили вони вкладали у науку і торгівлю, а також давали притулок біженцям, що зазнали переслідувань на батьківщині. У XVII ст. Амстердам перетворився на центр вільного мислення та світової торгівлі.
Амстердам пишається своєю особливістю. Природно, що там розквітають усі можливі і навіть маргінальні рухи. Події тут теж влаштовують найрізноманітніші: від зборів учасників Фронту визволення тварин до кінофестивалів трансвеститів. Амстердам — це простір свободи, куди щороку приїжджають понад сім мільйонів туристів для того, щоб насолодитися його унікальною атмосферою. Як і решті туристів, мені доводиться стояти в чергах до відомих музеїв міста. Кожен із них має офіційний статус, чи то музей канабісу, чи то музей сексу, чи музей Ван Гога.
Свобода, яку амстердамці вважають своїм основним правом, принесла місту величезні статки вже чотириста років тому. Амстердам отримав зиск від релігійних переслідувань та обмеженості у решті європейських країн. Варфоломіївська ніч 25 серпня 1572 р. ознаменувала початок систематичних переслідувань протестантів-гугенотів у Франції. Під час спалахів насильства, що тривали місяцями, було вбито майже десятки тисяч гугенотів. В Англії за часів правління Стюартів тисячі квакерів померли в тюрмах, а пуритани-протестанти були вислані з країни. Лютерани своєю чергою вороже ставилися до парафіян вільної церкви. В Іспанії та Португалії тривали гоніння на іудеїв. Європа була неначе жертва лихоманки божевільних фанатиків і плекала плоди ненависті протягом наступного століття релігійних війн.
У той час, коли решта Європи зосередилася на спалюванні невірних і книжок на вогнищах, в Амстердамі з розкритими обіймами зустрічали представників переслідуваних меншин, торгували та збагачувалися. У той час, коли в інших країнах правителі ставали на заваді наукового мислення, в Амстердамі полірували лінзи телескопів і мікроскопів, складали найточніші у світі карти, препарували трупи на кафедрах анатомії і видавали праці Галілео Галілея. У кав’ярнях Амстердама читали літературу, заборонену королівською цензурою інших країн Європи, що за межами Нідерландів каралося смертною карою. Порівняно невеличкий Амстердам мав величезне значення для світової історії. Він став тихою гаванню для нового мислення, що дістало назву «Просвітництво».
Діапазон стилів мислення, культур і релігій Амстердама вражав іноземців. Письменник Джеймс Хауел так писав батькові у травні 1619 р.: «На вулиці, де я живу, майже стільки ж релігій, скільки будинків, і жоден з мешканців цих будинків не відає про те, яку релігію сповідують його сусіди, та й навряд чи взагалі думає про це».
На думку історика Расселла Шорто, що мешкає в Амстердамі, таке ставлення у голландській мові позначається дієсловом
