Читать «Битва королів» онлайн - страница 530
Джордж Р.Р. Мартін
— В Лопотючому лісі я їхав поряд з Робом Старком,— пробурмотів він. Тої ночі йому теж було страшно, але не так, як зараз. Одна річ — виїжджати на битву в оточенні друзів, і зовсім інша — гинути самотнім і зневаженим. «Змилуйтеся»,— жалібно подумав він.
Вино не принесло заспокоєння, і Теон послав Векса по свій лук, а тоді вийшов у внутрішній двір. Там він раз по раз спускав тятиву, стріляючи по манекенах і перериваючись тільки на те, щоб повитягати з мішеней стріли, поки не заболіли плечі й не стерлися до крові пальці. «Цим луком я урятував Бранові життя,— нагадав він собі.— Якби ж то я міг урятувати ним своє!» До колодязя підходили жінки, але не затримувалися: щось у Теоновому обличчі змушувало їх миттю тікати.
Позаду височіла зруйнована вежа, на якій під час пожежі завалилися верхні поверхи; її вершечок тепер був зазублений, як корона. Сонце рухалося, і рухалася тінь від вежі, поступово видовжуючись,— чорна рука, що тяглася до Теона Грейджоя. Коли сонце торкнулося мурів, він уже був у її владі. «Якщо я повішу дівчину, північани одразу ж атакують,— думав він, відпускаючи тятиву.— А якщо не повішу, вони знатимуть, що всі мої погрози — порожні». Він уклав наступну стрілу в лук. «Немає виходу, немає».
— Якби в тебе була сотня таких вправних лучників, як ти, в тебе був би шанс утримати замок,— долинув тихий голос.
Розвернувшись, Теон побачив позаду мейстра Лувіна.
— Забирайтеся,— сказав йому Теон.— Я вже вдосталь наслухався ваших порад.
— А нажився ти теж удосталь, мілорде королевичу?
— Ще одне слово,— підняв Теон лук,— і я вам цією стрілою проткну серце.
— Не проткнеш.
Теон зігнув лук, натягуючи сіре гусяче пір’я до самої щоки.
— Хочете побитись об заклад?
— Я — твоя остання надія, Теоне.
«Нема в мене надії»,— подумав він. Але на півдюйма опустив лук і мовив:
— Я не тікатиму.
— А я не про втечу. Вберися в чорне.
— Нічна варта? — Теон повільно випрямив лук, опустивши кінчик стріли до землі.
— Сер Родрик служив дому Старків усе життя, а дім Старків завжди був другом для Варти. Сер Родрик тобі не відмовить. Відчини браму, опусти зброю, прийми його умови — і він змушений буде дозволити тобі вбратися в чорне.
«Брат Нічної варти». Це означає — ні корони, ні синів, ні дружини... зате це означає життя, і життя гідне. Рідний брат Неда Старка обрав Варту, і Джон Сноу теж.
«Якщо поздирати кракенів, чорного одягу в мене буде повно. Навіть кінь у мене вороний. Можу високо піднестись у Варті — до головного розвідника, може, навіть до лорда-командувача. Нехай Аша забирає собі ті кляті Острови, вони такі ж бридкі, як і вона сама. Якщо служитиму у Східній варті, можу навіть у командування отримати власний корабель, та й за Стіною добре полювати. Що ж до жінок, то яка з дикунок не захоче собі в ліжко королевича? — подумав він, і посмішка повільно наповзла йому на обличчя.— А чорний плащ перекинути на другий бік не можна. І я буду не гіршим за інших...»
— Королевичу Теоне! — знагла розбив його мрії оклик. Через двір мчав Кром.— Північани...