Читать «Гроші. Ч 1. Сизий світанок» онлайн - страница 147

Її розбудив не телефон і не постріли, а надзвичайно велика тривога. Блякле світло пробивалося крізь величні гардини. Саша сіла в ліжку і подивилася у вікно – там здіймався сизий, вологий світанок. «Де я?» – подумала дівчина і роззирнулася. Вона лежала у ліжку свого ворога, який вчора втік із країни. Люди перемогли. Вона перемогла. Все мало бути добре. Але тривога чомусь тільки розросталася…