Читать «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів» онлайн - страница 360

11.2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів

На першочерговому етапі розслідування слідчий майже завжди звертається по допомогу до громадськості, тобто непроцесуальних осіб та організацій, щоб отримати інформацію стосовно події злочину, його учасників, свідків. Подання окремими особами та організаціями допомоги у боротьбі зі злочинністю — це громадський обов’язок і законна повинність організацій та їх керівників брати участь у встановленні причин та умов вчинення злочинів (повідомляти правоохоронні органи, надавати необхідну документацію, виділяти осіб для участі в слідчих діях, підготовчих заходах).

Використовуючи допомогу громадськості в розкритті злочинів, необхідно розрізняти правовий статус учасників.

До учасників з процесуальним статусом належать поняті, спеціалісти. Відомості щодо цих осіб заносяться до протоколу слідчої дії. Однак у слідчих діях беруть участь і інші особи, стосовно яких відомості не зазначають. Зокрема, при ексгумації трупа залучають копачів, для реконструкції обстановки та створення умов експерименту слідчий залучає столяра, тесляра, пічника, а оглядаючи місце події або обшуку для розкриття сховищ, вилучення слідів (наприклад, разом з підлоговою дошкою), залучають відповідного спеціаліста-виконавця. Такі особи є виконавцями якихось дій, технічної роботи під час збирання доказів, яку слідчий зобов’язаний проводити сам. До таких осіб належать і громадяни, яким слідчий доручає охороняти місце події, виконувати якісь окремі доручення, не пов’язані з безпосередньою участю в слідчій дії. Тому таких осіб доцільно називати учасниками-виконавцями, які не мають процесуальної регламентації.

Залучення громадськості до участі в розслідуванні злочинів може здійснюватися з особистої ініціативи особи або після запрошення її слідчим чи органом дізнання. В першому випадку громадянин діє з власної доброї волі, виконуючи свій громадський обов’язок. Таким чином, він діє на свій страх і ризик, наприклад, у разі затримання та доставляння у міліцію хулігана, грабіжника, злодія. Якщо особа допомагає органам за запрошенням слідчого, оперативного працівника, її діяльність підпорядковується певним принципам, положенням:

• добровільна участь у поданні допомоги органам дізнання і досудового слідства;

• забезпечення особистої безпеки осіб, які залучаються до участі в слідчих діях та оперативних заходах;

• економність у використанні допомоги громадськості (наприклад, залучення мінімальної кількості громадян для “прочісування” великих територій при оглядах, розшуках злочинців тощо);

• ефективність використання допомоги громадськості, тобто зменшення витрат усіх видів ресурсів у прагненні одержати бажані результати;

• допустимість, тобто функції слідчого — порушення кримінальної справи та провадження розслідування — не можна передоручати представникам громадськості. Сприяння і допомога громадськості не повинні стосуватися провадження слідчих дій;

• дії, які доручаються громадськості, повинні відповідати морально-етичним нормам, бути гуманними і не суперечити закону.