Читать «Керрі» онлайн - страница 32

Ґрейл потай зітхнув.

— Міс Дежарден уже оголошено догану.

Усмішка Джона Гарґенсена охолонула на тридцять градусів.

— Боюся, що догани тут замало. Я так розумію, що ця юна, гм, леді проводить у якості вчительки перший рік?

— Так. Ми вважаємо її роботу надзвичайно успішною.

— Вочевидь, ваше визначення надзвичайно успішного включає штовхання учениць спиною об шафки й здатність сипати прокльонами, як матрос?

Ґрейл ухилився:

— Як юрист, ви мусите знати, що наш штат визнає за школами право діяти in loco parentis — разом із повною відповідальністю ми отримуємо на час шкільних занять повні батьківські права. Якщо вам не знайома ця концепція, раджу подивитися справу Об’єднаного шкільного округу Монондок проти Крейнпула чи…

— Концепція мені відома, — сказав Гарґенсен. — А ще мені відомо, що ані справа Крейнпула, яку ви, адміністратори, так любите цитувати, ані справа Фріка й близько не стосуються фізичного чи словесного нападу. Однак відома ще справа Шкільного округу №4 проти Девіда. Ви про неї знаєте?

Ґрейл знав. Джордж Крамер, заступник директора об’єднаної старшої школи в четвертому окрузі, був його покерним приятелем. Тепер Джордж не дуже грає в карти. Він працює на страхову компанію після того, як узяв на себе сміливість обрізати учневі волосся. Шкільний округ мусив сплатити сім тисяч доларів відшкодування, тобто десь по тисячі за кожен чик ножицями.

Ґрейл узявся за наступну скріпку.

— Не кидаймось одне в одного прецедентами, містере Ґрейл. Ми люди зайняті. Я не хочу завдавати комусь неприємностей. Не хочу скандалу. Моя донька вдома й не вийде з нього в понеділок і вівторок. Так вона відбуде своє триденне відсторонення. Це справедливо. — Він знову махнув долонею.

(лови фідо молодець ось тобі смачна кісточка)

— Ось чого хочу я, — вів далі Гарґенсен. — Перше — запрошення на випускний для доньки. Випускний у старшій школі для дівчат важливий, і Кріста дуже нервується. Друге — це вже для мене — відмова від поновлення контракту з тією Дежарден. Гадаю, якби я захотів позиватися проти шкільного округу в суді, то мав би на виході рішення про її усунення і в кишені вагоме відшкодування. Але мені не подобається така мстивість.

— Тож альтернатива вашим вимогам — суд?

— Я так розумію, що йому передуватимуть слухання в шкільній раді, але це лише формальність. Так, кінцевим результатом буде суд. Важкий для вас.

Ще одна скріпка.

— За фізичний і словесний напад, правильно?

— В цілому, так.

— Містере Гарґенсен, а вам відомо, що ваша донька і ще з десяток її однокласниць кидалися гігієнічними прокладками в дівчину, в котрої почався її перший менструальний період? Дівчину, котрій здавалося, що вона стікає кров’ю й от-от має померти?

Риси Гарґенсена ледь вловимо нахмурилися, наче він хотів прислухатися до розмови в якійсь далекій кімнаті.

— Навряд чи такі заяви доречні в цій розмові. Я говорю про дії…