Читать «Лука і вогонь життя» онлайн - страница 6
Салман Рушді
Можливо, через прагнення потрапити до Ліворукого Виміру, а може, через батькову професію казкаря, а може, без якоїсь на те причини, а просто тому, що він був саме таким і не інакшим, Лука зростав з великою схильністю і здібністю до переходу в інші реальності.
У школі він був надзвичайно переконливим актором, і коли грав горбатого чоловіка, імператора, жінку чи бога, то всі, хто його бачив, думали, що в нього на якийсь час виріс горб, він тимчасово посів трон, змінив стать або ж став усемогутнім. А коли він малював, то на папері виникали чудові образи оповідей його батька й жили своїм достоту чудовим, фантастичним і різнобарвним життям, приміром Птахи Пам’яті з головами слонів, які пам’ятали все, що колись сталося, або ж Сумна Риба, що плавала в Річці Часу, або ж взагалі вся Країна Втраченого Дитинства чи Місцина, де Ніхто не Живе. Щодо математики й хімії, то він був не такий вправний. Це дуже не подобалося його мамі, яка, хоч і співала як ангел, однак розсудливість і практичність ніколи її не покидали; а от тато тішився, тому що математика для Рашида Халіфи була настільки ж загадковою, як китайська мова, й до того ж удвічі нуднішою; свого часу у школі Рашид також завалив іспит з хімії, коли розлив концентровану сірчану кислоту на аркуш паперу з практичним завданням, а тоді мусив здати його цілком подірявленим.
На щастя для Луки, жив він у час віртуальних іграшок — паралельних реальностей. Тож спочатку він знищував цілі флотилії ворожих космічних кораблів, потім юним водопровідником проходив геть усі рівні — з вогнем, з окропом, з кислотою і рятував манірну принцесу із замку чудовиська, відтак зазнав метаморфозів і став їжаком, вуличним забіякою й нарешті рок-зіркою, а тоді у плащі з каптуром виявив непохитну твердість і не зробив жодного кроку назад, коли демон з присадкуватими рогами й червоно-чорною пикою стрибав навколо нього і розмахував двосічним світловим мечем. Згодом він приєднався до уявних громад кіберпростору і став відомим як Міжгалактичний Пінгвін на честь одного з «Бітлів», потім — цілком вигаданою істотою, чий зріст, колір волосся й навіть стать можна вибирати й змінювати на власний розсуд і смак. Лука мав широкий асортимент невеликих коробок зі зміни реальності й проводив більшість вільного часу, полишаючи власний світ і входячи в багаті, барвисті, музичні, захопливі всесвіти всередині цих коробок — світи, в яких смерть була тимчасовою (тільки якщо зробиш уже дуже багато помилок, вона ставала постійною), а життя можна було вигравати й накопичувати, можна було також одержувати казкові подарунки, якщо правильно бити головою в потрібну цеглину, з’їдати потрібний гриб або проходити потрібний чарівний водоспад, себто можна було назбирати стільки життів, скільки дозволить твоє вміння й талан. У кімнаті Луки біля невеликого телевізора лежала його найцінніша річ, найчарівніша коробка, яка пропонувала найбагатші, найскладніші подорожі в інший простір, в інший час, у зону багатьох життів і тимчасової смерті: його нова Муу. На спортивному майданчику він перетворювався на могутнього генерала Луку, підкорювача Армії Його Імператорської Високості, командувача жахливих ВПСЛ, себто Військово-Повітряних Сил Луки, чиї паперові літаки несли на своїх облавках бомби сверблячого порошку. Тепер, знову ж таки, відійшовши від світу математики й хімії і вступивши у Зону Муу, Лука почувався
