Читать «Київська Русь» онлайн - страница 98

Бояри не стільки зупиняли біг князів від міста до міста, скільки прискорювали його. Вони “вабили” їх на столи та виганяли з них: “Поиди прочь, княже, ты нам еси не надобен”.

Процеси феодального дроблення Русі проходили аж до 1240 р., проте було б помилковим бачити в її політичному житті тільки роз’єднувальні тенденції. Дедалі наполегливіше пробивали собі шлях й об’єднавчі ідеї. Їх уособленням були сильна князівська влада, а також широкі верстви міського та сільського населення, які гостріше відчували згубність феодальних чвар.

70-ті роки XII ст. характеризувалися надзвичайною складністю й напруженістю міжкнязівських стосунків і пройшли під знаком політичного суперництва й боротьби за керівне становище в країні та володіння Києвом між Андрієм Боголюбським, Ольговичами й Ростиславичами. Деякий час активними учасниками цієї боротьби виступали також Мстислав Ізяславич та його дядько Володимир Мстиславич. Жодна з сторін не домоглася вирішальної переваги. Неодноразові спроби Андрія Боголюбського утвердити в Києві свого ставленика не мали успіху: Гліба Юрійовича в 1171 р. вбили київські бояри, Всеволода та Михайла Юрійовичів, які одержали стіл у 1173 р., вигнали з Києва Ростиславичі. Вони відмовлялися визнати за Андрієм синьйоріальні права й передали Київ Рюрику Ростиславичу.

Для характеристики взаємовідносин двох провідних політичних сил на Русі (Ростиславичів і Юрійовичів) значний інтерес становить грамота-відповідь Ростиславичів на вимогу Боголюбського покинути Київ і Руську землю: “Мы тя до сихъ мѣстъ, акы отца имѣли по любви; аже еси сь сякыми рѣчьми прислалъ, не акы кь князю, но акы кь подручнику и просту человѣку, а что умыслилъ еси, а тое дѣи”. З відповіді випливає, що старшинство Боголюбського було тимчасовим і визнавалося Ростиславичами, очевидно, тільки тоді, коли в Києві сидів ставленик володимиро-суздальського князя. Це розумів Андрій і восени 1174 р. знову розпочав великий похід на Київ. Серед його війська були дружини братів, а також чернігівські та новгород-сіверські полки. Ростиславичів, які зачинились у Білгороді та Вишгороді, підтримав волинський князь Ярослав. В бою під Вишгородом союзники Боголюбського зазнали поразки і в паніці втекли за Дніпро.