Читать «Київська Русь» онлайн - страница 50

Петро Петрович Толочко

1023 р., залишивши тмутараканський князівський стіл, на Русь виступив Мстислав Володимирович, котрий прославився своїми перемогами над косогами. Ярослав був у Новгороді, коли Мстислав з дружиною з’явився біля стін Києва. Плани Мстислава оволодіти Києвом не здійснилися. На цей час позиції Ярослава тут були досить міцні, і кияни не хотіли іншого князя. Одержавши їх рішучу відповідь — “не прияша его кыяне”, — Мстислав пішов до Чернігова, де й утвердився на княжому столі. Але Чернігів здавна управлявся з Києва, і Ярослав, зібравши велику дружину, до якої входили і варяги на чолі з воєводою Якуном, рушив до Чернігова. Назустріч йому виступив Мстислав. У жорстокій січі, що відбулася 1024 р. під Лиственом, Ярослав зазнав поразки і втік до Новгорода. Чому до Новгорода, а не до Киева, де “бъяху мужи Ярославли”, залишається загадкою.

Врешті Ярославу довелося змиритися з сусідством енергійного Мстислава, а той, у свою чергу, визнав право старшого брата на Київ. “И посла Мьстиславъ по Ярослава, глаголя: “Сяди в своемъ Кыевѣ: ты еси старѣйшей брат, а мнѣ буди си сторона”. Угоду братів було закріплено мирним договором 1026 р. біля Городця. Згідно з цією угодою Русь була поділена на дві сфери впливу: Лівобережжя Дніпра з Черніговом відійшло Мстиславу, Правобережжя з Києвом залишилося за Ярославом.

Скульптурний портрет Ярослава Мудрого. Реконструкція М.М.Герасимова

“И начаста жити мирно и в братолюбьствѣ, и уста усобица и мятежь, и бысть тишина велика в земли”, — так оцінив літописець результата мирного договору біля Городця. З цього і з наступних повідомлень літопису видно, що поділ Русі 1026 р. був формальним, і не привів до утворення двох самостійних державних структур. Мова може йти, по суті, про перші ознаки зародження на Русі колективної форми правління, у даному випадку — системи дуумвірату. Відбулося своєрідне розосередження політичних функцій між двома центрами Руської землі — Києвом і Черніговом. Така децентралізація влади загалом позитивно позначилася на внутрішньому розвитку Київської Русі. Про це свідчать швидкі темпи будівництва Києва, Чернігова, Переяслава, інших давньоруських міст, заходи щодо зміцнення державних кордонів. В області зовнішньої політики Ярослав і Мстислав разом вирішували всі основні питання. Так, у 1031 р. вони ходили на Польщу і повернули Русі Червенські міста.