Читать «Київська Русь» онлайн - страница 263

На початку XIII ст. було складено “Києво-Печерський патерик”, до якого увійшли повчання братії Феодосія Печерського, житійні твори Нестора, послання суздальського єпископа Симона печерському ченцю Полікарпу, Полікарпа до ігумена Акіндіна. В посланнях Полікарпа, викладених у формі переказів, утримуються важливі дані про будівництво Успенської церкви Печерського монастиря, про зодчих, живописців, зокрема київського художника Алімпія, котрий пройшов школу царградських майстрів. Цікаві розповіді “Патерика” про київське життя.

Знайомство з рукописною книгою показує, що “книжное строение” було одним із найцікавіших розділів давньоруської культури, де блискуче поєдналось мистецтво митця і художника, або “златописца”. Один писав книгу красивим парадним шрифтом, так званим “уставом”, інший — ілюстрував її кольоровими ініціалами, орнаментальними заставками, мініатюрами. Першою, з тих, що дійшли до нас, ілюстрованою книгою є “Остромирове євангеліє”, виготовлене в Києві дияконом Григорієм і його помічниками у 1056 — 1057 рр. для новгородського посадника Остромира. Текст на пергамені виконано у два стовпці, уставом. Книга прикрашена художніми заставками, великими ініціалами, а також трьома прекрасними мініатюрами євангелістів — Іоанна, Луки і Марка. За манерою виконання, кольоровим і орнаментальним вирішенням мініатюри нагадують київські перегородчасті емалі. В них відчувається рука видатного майстра (можливо, двох). Зберігаючи традиційну іконописну форму, художник посилив психологічну трактовку євангелістів. Він зобразив їх в момент якогось духовного осяяння. Художні заставки тексту перегукуються з фресковим орнаментом Софії Київської, мають спільним джерелом орнаменти візантійських і болгарських книг.

Про високу майстерність книжкового письма та ілюстрування свідчить також “Ізборник” 1073 р., створений для великих київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів. Книга відкривається цікавим розворотом, на лівій стороні якого зображений князь Святослав з сім’єю, на правій — Спас на престолі. На третьому листі знаходиться зображення орнаментованого триглавого храму, далі — чотири портретні мініатюри. Найбільший інтерес становить мініатюра з першим давньоруським груповим портретом реальних людей. На ній — Святослав Ярославич у синьому плащі — корзні, отороченому золотою лиштвою. На голові князівська шапка з хутряною опушкою. Княгиня одягнута в біле плаття з широкими рукавами. Голову її покриває хустка. Сини Святослава — Гліб, Олег, Давид, Роман, Ярослав — в червоних каптанах, підперезаних поясами.