Читать «Життєписи дванадцяти цезарів» онлайн - страница 128

Гай Светоній Транквілл

27. Мав дітей від трьох жінок: від Ургуланилли — Друза й Клавдію, від Петини — Антонію, від Месаллини — Октавію, а також сина Германіка, якого згодом назвав Британіком. Друз помер ще юнаком, оскільки задушився грушею, підкидаючи її угору та лапаючи ротом — лиш кілька днів після того, як заручився із донькою Сеяна. Це мене сильно дивує, а до того ж, деякі вважають, що його вбив Сеян. Клавдія була донькою Ботера, його вільновідпущеника, і хоча вона народилася через п’ять місяців після розлучення і її уже почали годувати, все ж наказав залишити її без одежі під дверима матері. 2. Антонію видав спочатку за Гнея Помпея Великого, а згодом — за Вавста Суллу, і обидва були дуже знатними юнаками; Октавію видав за Нерона, свого пасинка, хоча вона й була заручена із Силаном. Британік народився на двадцятий день його правління, а в час другого консульства часто показував свого малюка на зборах воїнів, підносячи на руках, на видовищах виносив його до народу, пригортаючи до грудей або підносячи над собою, бажаючи йому щастя під оплески юрби. Із своїх зятів Нерона всиновив, а Помпея та Силана не лише відштовхнув, а навіть стратив.

28. Із своїх вільновідпущеників найбільше любив євнуха Позида, і йому, наче воїну, під час британського тріумфу подарував декоративного списа. Так само любив Фелікса, що був одружений з трьома царицями, і його призначив керівником когорт і загонів кінноти а також провінції в Юдеї. Також любив Гарпократа, і йому надав привілей пересуватися по місту в лектиці та влаштовувати народні розваги. Ще більше любив Полібія, свого наукового радника, який часто навіть прогулювався у супроводі двох консулів. Та понад усе любив Нарциса, свого секретаря, і Палланта, свого скарбника: охоче дозволяв сенатові нагороджувати їх не тільки величезними преміями, але й квесторськими та преторськими відзнаками. Окрім того, сам закривав очі на всілякі їхні збагачення та грабунки, так що коли скаржився на нестачу грошей у казні, йому влучно відповіли, що стане багатим, якщо увійде до спілки з двома вільновідпущениками.

29. Для всіх цих людей, та й навіть для жінок, він був не правителем, а виконавцем їхніх особистих забаганок та примх, і прагнучи вдовольнити їх, роздавав громадські та військові посади, скасовував та здійснював покарання, і у більшості випадків навіть нічого не знав та й навіть ні про що не здогадувався. Не буду перераховувати усе до дрібниць, як, скажімо, відкликання його нагород, скасування вироків, таємно змінені, а то й очевидно неправдиві накази про призначення на посади: без жодного чіткого звинувачення, не надавши можливості захиститися, стратив Аппія Силана, свого тестя, а також обох Юлій — одна була донькою Друза, друга — Германіка; така ж доля спіткала Гнея Помпея, чоловіка його старшої доньки та Луція Силана, зарученого з його молодшою донькою. 2. Помпея зарізали, коли він був у ліжку зі своїм хлопчиком-улюбленцем, Силана змусили відмовитися від посади претора четвертого дня перед січневими календами та накласти на себе руки перед самим новим роком, якраз у день одруження Клавдія й Агриппіни. Тридцять п’ять сенаторів та понад триста римських вершників стратив із неймовірною байдужістю. Коли ж центуріон, сповіщаючи про страту одного консуляра, сказав, що наказ виконано, Клавдій відповів, що такого наказу не давав, але схвалив зроблене, бо вільновідпущеники запевнили його, що воїни із власної волі виконували свій обов’язок помститися за імператора. 3. Але всілякі помисли перевершує те, що він як свідок був присутній на одруженні Мессалини із коханцем Силієм, про що навіть підписав документ. Його переконали, що це одруження є фіктивним та необхідним, аби відвернути від нього самого та перенести на когось іншого небезпеку, про яку сповістило знамення.