Читать «Життєписи дванадцяти цезарів» онлайн - страница 125

22. Що ж до релігійних обрядів, а також громадянських та військових звичаїв, як у Римі, так і в провінціях, стосовно всіх орденів, зробив багато нововведень, відновив давно забуті та навіть встановив нові. Приймаючи нових членів у колегії жерців, нікого не називав без присяги, а коли ставався землетрус у межах міста, пильнував за тим, аби претор тут же скликав збори та проголосив вільний день. Коли ж над Капітолієм з’являлася зловісна птаха, влаштовував молебень, на якому сам головував на правах вищого понтифіка, промовляючи до народу з ростральної трибуни, попередньо усунувши натовп служників та рабів.

23. Поєднав судові процеси, які раніше поділялися на зимовий та літній періоди. Юридичні справи про доручення, які зазвичай призначалися на один рік та лише міським службовцям, почав надавати на довший період провінційним посадовцям. Скасував постанову про те, що шістдесятирічний чоловік не може мати дітей, яку додав Тиберій до закону Паппія Поппея. 2. Постановив, щоб консули позачергово призначали опікунів сиротам, та щоб тих, кого магістрат вислав із провінцій, не допускати також у Рим та в Італію. Сам же встановив новий вид заслання, заборонивши покараному виходити далі, аніж три милі за місто. В курії, доповідаючи про важливу справу, сідав між консулами або ж на лаву трибунів. Право відпускати у поїздку, яке звичайно надавав сенат, перебрав собі.