Читать «Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно!» онлайн - страница 9

Бруно Адольфович. Ану цить! Всі виймай гроші і клади сюди!

Всі, крім Адама Жоржевича, який стоїть в своїй звичайній позиції перед дзеркалом і корчить рожі, кидають гроші перед Бруно Адольфовичем.

Бруно Адольфович. Адам Жоржевич, ти скіки кидаєш?

Адам Жоржевич (не повертайсь, пихато). Три палочкі.

Адам Жоржевич робить паузу і повертається перед дзеркалом в профіль, дико скосивши очі, як скажений кінь.

Адам Жоржевич. А профіль – ето вообще піздєц усьому!..

За віса

Гамлєт, або Феномен датського кацапізму

Трагедія

ДІЙОВІ ОСОБИ

Гамлєт, датський кацап.

Маргаріта, мати Гамлета.

Привид, страшне чудо, старанно прикрите замизганим в багнюку і сукровицю простирадлом.

Клавдій, хтивий дядько принца.

Зігмунд Фрейд, відомий психіатр.

ДІЯ ПЕРША

Берег моря. Чути розбещені крики морських птахів, ревіння моржа й інші звуки, їздаваємиє різною морською сволотою.

Входить Гамлєт, одягнутий в зручну приємну толстовку і такі ж самі парусинові штани. Гамлєт красиво підперезаний вузеньким шкіряним пояском. Він босий, бородатий і пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок.

Гамлєт.

Як остопиздило купатися мені! Чи, може, іскупатися? Купатись Чи не купатись? Блядські ці питання Заябують. Чи, може, не вагаясь, Спустити враз штани та батерфляєм Хуярити, аж поки за буями В очах не потемніє? Ну, а згодом, Про наслідки можливі не подумать Один лиш тільки раз – і вже крадеться Піздєц з своєю усмішкою хижой, Прастуда, гємарой, чіряк на сраці, Запльована підлога, лікарі, Від шприця гематома і могила! На ній брудна Афєлія вонюча Та купка маргаріток, а під нею Лежить той фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти ібав я в рот і в носа!

Гамлєт харка у море і його дрючком пиздячить. Входить Клавдій, хтивий дядько принца.

Клавдій (грайливо).

Мон шер Гамлєт! Ходім у кабінет, Канхвету дам тобі я посмоктати. Канхвета очень класна, «Тузік» вкусний.

Клавдій гидотно плямка, ізображая вкусний, ніхуйовий «Тузік». У ту же мить із моря вилазить привид у брудному простирадлі.

Привид.

Не вірь, мій сину, цьому підарасу! Канхвету ту тобі він в жопу встромить.

Клавдій.

А-а-а!

(Тікає.)

Привид.

От бач, злякався, йобаний сцикун! Він обісцяв мене на полюванні, Коли я міцно спав. Підступною рукою Він в вухо спрямував брудного хуя, І скосопиздила моє прекрасне тіло Смертельная гангрена. Помсти хочу! Побачить цю падлюку на параші За грою в «півника» з неголеним убивцей, Або в канторі сраним інженером, Або у юрті раком на підлозі, Татари щоб його їбали в сраку!..