Читать «Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно!» онлайн - страница 10
Лесь Подерв'янський
Гамлєт.
Не можна мстить! Повинні ми любитиВсіх підарасів, злодіїв, убивць,Бо кожен з них нарід, всі богоносці.
Привид (іронічно).
То, може, ти і м'яса не їси?
Гамлєт.
Ні, не їсу я м'яса принципово.Я тіки випить іноді люблю,Бо ми – народ широкий і гостинний,І випити ми можем дохуя.Намного більше інших інородців,Жидів та басурман.
Привид.
Хуйова мода!Пробзділось щось у Датському князівстві.Коли я був царем, їбав я в жопуВсіх богоносців вкупі з Львом Толстим(Ну це, канєшно, в смислі переносном),Бо, підарасів з детства не любивши,Тх посилав на «хімію» їбошитьНа благо Батьківщини. О часи!О Данія нещасная!
Гамлєт.
Ви, батьку,Там привидом вже зовсім заїбались,Щось пиздите таке, шо не просцятиЗа цілий тиждень, – я вже вам сказав,Шо мститися не можна, бо всі люди —Це браття на землі, окрім жидів,Татар, масонів, негрів, біларусів,Которих я ненавиджу. В цілому ж,Я гуманіст – не то, шо ви, папаша!Вам тіки би горілки засадитьТа мамку бідну на печі їбати,Аж дим із хати йде. А потім чаюПосьорбати і кидати сокируВ паралізовану бабуню, унітазаХуярить чобітьми… І также многоДругой хуйні за вами замічав я.Навіщо ж вам було родного брата,Слабкішого за вас своїм здоров'ям,Примушувать лизати вам мінєта?От він і їбанувся, бідолашний.І це не дивно! Мати моя біднаНенавиділа вас, як я жидів.Мене ж, синка харошого, любилаІ часто пестила, а я із нею гравсяУ «курочку та півника»… Ви, батьку,Пиздуйте в ваше море, та хутчіше,Бо я дрючком переїбу їбальник,Ще й дядька позову, і ми з ним разомТаких піздюлєй вам понакладаєм,Шо Данія здригнеться!..
Привид.
Сучий сину,Хуйовий нєданосок – так на батька,Таку хуйню казать? Чом не втопив яТебе у малафьї, як ти родився?Чом не засунув в жопу головоюЙ не задушив? О, курв'яча сімейка!Зажди ж у мене!
Привид топиться у морі.
Гамлєт.
Папаша блядський, в доску заїбали!Піти би випити у барі шампаньйоли,Бо в сурлі мов коти понасцикали,І несвідомо хочеться лизатиШершавим язиком гарячі зуби.