Читать «Переможець завжди самотнiй» онлайн - страница 61

Пауло Коельйо

А їхня справа тим часом усе більше розкручувалася. Тепер вони вже не канючили контракти — ті з’являлися ніби самі собою. Дуже впливовий діловий журнал опублікував інтерв’ю з Ігорем, надрукувавши на обкладинці його фотографію, і стали надходити запрошення на всілякі врочистості та презентації. Повсюди їх приймали з таким шиком, ніби йшлося про коронованих осіб, а грошей надходило все більше й більше. Треба було пристосовуватися до життя за нових обставин: вони купили великий будинок у Москві, обладнали його з усім можливим комфортом. Давні компаньйони її чоловіка — які на початку їхньої діяльності позичали їм гроші під шалені відсотки і яким вони сплатили ці борги до останньої копійки — один за одним опинялися у в’язниці з причин, про які Єва нічого не знала й не хотіла знати. Незабаром в Ігоря з’явилася особиста охорона; спочатку лише двоє, ветерани й друзі, з якими він служив в Афганістані. А далі їх ставало все більше, мірою того як невеличка фірма перетворювалася на велетенську мультинаціональну компанію, що відкрила свої філії в багатьох країнах, присутня в сімох часових поясах, з дедалі більшими та дедалі розмаїтішими інвестиціями.

Єва тепер бавила свої дні у крамницях та розпивала чаї з подругами, де розмови завжди відбувалися на одну й ту саму тему. А Ігорю цього було мало.

Ігор прагнув до більшого, й у цьому не було нічого дивного. Адже він досяг того, чого вже досяг, завдяки своїм амбіціям та невтомній працелюбності. А коли вона запитувала в нього, чи не досягли вони вже всього, до чого прагнули, й чи не настав той час, коли вони нарешті можуть відійти від справ і здійснити свою давню мрію — жити лише задля тієї любові, яку вони почувають одне до одного, він просив її дати йому ще трохи часу. Ось тоді він і почав пити. Якось уночі, коли вони повернулися додому після тривалої вечері з друзями, щедро политої горілкою та вином, її нерви не витримали й вона влаштувала йому бурхливу сцену. Сказала, що більше не хоче жити таким пустим життям, що повинна чимось зайнятися, бо інакше схибнеться.