Читать «Переможець завжди самотнiй» онлайн - страница 58

— А де навчають шити одяг найвищої моди?

— У Франції. В Італії. У великих майстрів. Цього навчають також у кількох університетах, але ніщо не може замінити практичного досвіду. Справа це нелегка, але я зможу опанувати її, якщо Аллах мені допоможе.

Шейх попросив Хаміда знову прийти до нього під кінець дня. Хамід прогулявся в порту, потім навідався на базар, де довго милувався розмаїттям тканин, кольорами та гаптуванням, — він дуже любив туди приходити. Він уявив собі, що все це незабаром зникне, і йому стало сумно на думку про те, що буде втрачена велика частка минулого і традицій його народу. Та хіба можливо зупинити прогрес? Чи розумно перешкоджати розвитку нації? Пригадалися йому багато безсонних ночей, коли він малював при світлі свічки, намагаючись відтворити ті моделі одягу, якими користувалися бедуїни, боячись, що навіть традиційне вбрання кочових племен загине перед наступом іноземних кранів, механізмів та інвестицій. У призначений час він повернувся до палацу. Тепер шейха оточував ще більший натовп царедворців.

— Я ухвалив два рішення, — сказав шейх. — По-перше, протягом року я оплачуватиму витрати на твою освіту. Я думаю, ми матимемо досить хлопців, які цікавляться фінансами, але ніхто досі не приходив до мене й не казав, що він хоче навчатися шити модний одяг. Мені це здається пустою примхою, але мені також не раз дорікали, що мої мрії та плани — то пуста примха, а проте я досяг того, що досяг. Тож я вчинив би нерозумно, якби знехтував власний приклад.

Але ніхто з моїх радників та помічників ніколи не мав контактів із тими людьми, про яких ти говориш. Тому ці контакти доведеться налагоджувати тобі самому, а я даватиму тобі невелике місячне утримання, щоб тобі там не довелося жебрати. Проте ти повинен повернутися звідти переможцем; ти презентуватимеш там нашу країну, й ти повинен навчити тих людей шанувати нашу культуру. Але перш ніж туди поїхати, тобі доведеться вивчити тамтешні мови. Які мови можуть там тобі знадобитися?

— Англійська, французька, італійська. Я дуже вдячний вам за вашу великодушність, але бажання мого батька…

Шейх підняв руку, наказуючи йому замовкнути.

— А моє друге рішення буде таким. Будинок твого батька залишиться там, де він є. Я це бачу так, що він буде оточений хмарочосами, сонячне світло не досягатиме його вікон, і зрештою твоєму батькові доведеться змінити місце свого проживання. Але його дім залишиться там назавжди. У майбутньому, згадуючи про мене, люди казатимуть: «Він був великий, бо змінив свою країну. І він був справедливий, бо з пошаною поставився до бажання простого торговця тканинами».

Вертоліт сідає в самому кінці пірса, і спогади відступають. Хамід виходить першим і подає руку Єві. Йому приємно доторкнутися до її шкіри, й він із гордістю дивиться на русяву жінку в білому одязі, охоплену німбом сонячного проміння, яка тримає в другій руці прегарний капелюшок світлобежевого кольору. Вони йдуть між рядами яхт, причалених по обидва боки від пірса, у напрямку автомобіля, водій якого вже тримає для них дверці відчиненими.