Читать «Переможець завжди самотнiй» онлайн - страница 53

Пауло Коельйо

«Я не повинен звертати на це увагу. Я ж професіонал».

— Не бачу анічогісінько.

Лікар судової медицини посміхається — і Савуа відчуває легке роздратування, побачивши його гонористий вираз. Він показує на крихітну майже невидиму плямку світло-рожевого кольору між лівим плечем і шиєю дівчини.

Потім показує на ще одну схожу плямку, з правого боку грудей, між двома ребрами.

— Застосовуючи спеціальну термінологію, я сказав би, що мала місце обструкція яремної вени та сонної артерії з одночасним і однаковим за своєю силою натисканням на певний нервовий вузол, причому це було зроблено з такою точністю, що спричинило повний параліч верхньої частини тіла… Савуа промовчав. Патологоанатом розуміє, що зараз не час демонструвати свою ерудицію, ситуація надто серйозна. Йому, як завжди, стає шкода самого себе: він щодня зустрічається зі смертю, живе в оточенні мерців та похмурих поліціянтів, його діти нікому не розповідають, де працює їхній батько, і йому самому нема чого розповісти в гостях або під час вечері, бо ніхто не любить розмов, від яких «віє смертю». Не раз він уже запитував в себе, чи не помилився у виборі фаху.

— Одне слово, її задушено.

Савуа й далі зберігав мовчанку. Його мозок працював на повну швидкість: людину задушили на Круазетт, посеред білого дня? Батьки розповіли, що дівчина вийшла на центральну вулицю з товаром на продаж, нелегально, бо ці вуличні торговці не платять податки уряду, а тому торгувати їм заборонено.

«Але це не стосується суті справи».

— Проте, — провадить лікар судової медицини, — є дещо незрозуміле в усьому цьому. Після того як людину задушать за нормальних обставин, сліди залишаються на обох плечах — ви тільки уявіть собі класичну сцену, коли жертву хапають пальцями за горло, а вона намагається випручатись. Проте в нашому випадку вбивця однією рукою, а точніше кажучи, одним пальцем перепинив потік крові на його шляху до мозку, тоді як другим пальцем блокував нерви, паралізувавши тіло й зробивши його неспроможним пручатися. Це вимагає великої майстерності й досконалого знання будови людського організму.

— А може, її вбили десь-інде й потім перетягли на лаву, на якій ми її знайшли?

— У такому разі на тілі залишилися б сліди від перетягування, якісь подряпини абощо. Саме це я передусім і перевірив, виходячи з припущення, що її вбила одна особа. Не знайшовши нічого, я став шукати сліди від пальців на руках і ногах, а її могли б перенести за руки й ноги, якби злочинців було кілька. Знову нічого. Крім того, не вдаючись у надто технічні деталі, скажу, що у хвилину смерті з людиною відбуваються ще деякі речі, що залишають сліди. Краплі сечі, наприклад…