Читать «Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди» онлайн - страница 83

Щоб побачити веселку, треба потрапити під сліпий дощ, тобто дощ із сонцем одночасно, і перебувати між дощем та сонцем.

Неможливо дістатися кінця веселки, хоч це і несправедливо, бо усі ми знаємо, що там зарите золото. Це неможливо, бо, хоч наші очі і бачать веселку, насправді вона не більше ніж світло, яке проходить крізь краплі води.

Наступного разу, коли побачиш веселку, спробуй прогулятися вздовж неї: вона просто буде рухатися з тобою.

Явище веселки пояснив Ісаак Ньютон близько трьохсот років тому. До того люди впродовж десятків тисяч років висували божевільні ідеї. Деякі вважали, що веселки – це стежки, що з’єднують Землю та небеса, інші – що веселка є поясом бога Сонця, а деякі – що це сам Бог, який з’являвся в небі. Єдина думка, на якій сходились усі, – веселки гарні.

Чи ти пам’ятаєш кольори веселки? Червоний, помаранчевий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий. Щоб легше запам’яталося, вивчи вислів: «Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати». Перша літера кожного слова – перша літера назви відповідного кольору.

Чому Місяць сяє?

Доктор Хезер Купер, астрофізик

Місяць – це наш супутник у космосі. Це дивовижна планета, розміром із чверть Землі. Місяць розташований дуже близько до Землі, лише за 384 400 кілометрів. Запам’ятай, що ми говоримо про астрономічні мірки! Дістатися Місяця на космічному кораблі можна за три дні.

Місяць світиться, бо відбиває світло від нашої зірки, Сонця. Він робить одне коло навколо Землі за місяць, тож ми бачимо різні його фази, залежно від його положення відносно орбіти. (Саме звідси пішло слово «місяць».) Під час молодика ми не бачимо самого Місяця, бо він перебуває в одному ряді з Сонцем, тож сонячне світло потрапляє на його віддалений бік. Але коли Місяць рухається, Сонце поступово ловить кут, утворюючи півмісяць.

Якщо ти маєш бінокль або навіть невеликий телескоп, це найкраща можливість побачити Місяць. Тіні будуть довгими та темними: вони справді підкреслюють усю драматичність Місяця. Він всіяний величезними кратерами, спричиненими падінням космічного каміння у перші дні існування Сонячної системи. Місяць не має атмосфери, щоб вирівняти свою поверхню, і ці шрами збереглися у первісному вигляді.

Повня – це коли Місяць сяє найяскравіше, на противагу Сонцю. Це не час виймати телескоп! Але можеш подивитися на «обличчя Місяця» без телескопу. Ти зможеш побачити його «очі», «ніс» та «рот». Це темні, наповнені лавою сліди, утворені внаслідок астероїдного граду, від якого Місяць постраждав 3,8 млрд років тому. І досі щороку може статися щось фатальне. Орбіта Місяця – під кутом відносно Землі, та іноді, в повню, він може потрапити у тінь Землі. Блискуча повня затемнюється або зникає. Лячне видовище!

Це дивовижно, але Місяць міг би сяяти набагато яскравіше, якби був світлішим, тобто краще відбивав світло.