Читать «Історія без міфів. Бесіди з історії української державності» онлайн - страница 407

Раїса Петрівна Іванченко

2) Ознакомить членов Политбюро ЦК КП Украины и зав. отд. ЦК.

3) т. Орлу И. З.

4) т. Назаренко И. Д.

5) т. Врублевскому В. К.

Прошу внести предложения по конкретным вопросам.

23.09.72 г.

В. Щербицкий

Овчаренко Ф. Д.

Спогади. — К.: Оріяни. — С. 174–179.

Записка секретаря ЦК КП України В. Ю. Маланчука з пропозиціями щодо посилення боротьби проти націонал–комунізму

Раніше 10 квітня 1973 року

ЦК КП України

За останні роки в діяльності ідеологічних центрів імперіалізму все більшого значення надається так званому націонал–комунізмові, спрямованому проти ідеології марксизму–ленінізму, дружби народів і пролетарського інтернаціоналізму. Це обумовлено тією обставиною, що саме націоналізм сьогодні став спільним знаменником всіх різновидів лівого і правого опортунізму та різних модифікацій антикомунізму, помітне місце серед яких якраз і замає націонал–комунізм.

За рубежем, особливо українською націоналістичною еміграцією, активно досліджуються ідейно–політичні платформи та досвід практичної антирадянської діяльності укапістів і боротьбистів, видано багато статей і брошур на цю тему, зокрема “Документи українського комунізму”, “Сторінки з історії Комуністичної партії України”, “Микола Скрипник” та ін. В антирадянській пропаганді активно використовуються такі типові представники націонал–комунізму, як Шахрай і Лапчинський. В 1967 р. в Нью–Йорку було перевидано пасквілянтську книжку С. Мазлаха і В. Шахрая “До хвилі (що діється на Україні і з Україною)”. Ватажки ряду зарубіжних угруповань українських буржуазних націоналістів лементують про можливість реалізації ідей націонал–комунізму на Україні “навіть в умовах радянського ладу” шляхом відриву її від Союзу РСР.

Все це зумовлює необхідність рішучого посилення боротьби проти ідеології націонал–комунізму, ґрунтовного і всебічного викриття ворожої марксизму–ленінізму ідейно–теоретичної сутності і політичного спрямування націонал–комунізму всіх різновидностей, особливо українського. При цьому важливо розкрити ідейно–політичну спорідненість і наступність доктрини сучасних трубадурів націонал–комунізму з поглядами їх попередників, зокрема боротьбистів та різних націонал–ухильницьких елементів в КП(б)У, їх теоретичну неспроможність і політичну шкідливість.

Національні процеси в Україні. — Ч. 2. — С. 496–498.

Інформація ЦК КП України Центральному Комітету КПРС про ідеологічну роботу

23 квітня 1973 року

Совершенно секретно

В 1967–1971 гг. на Украине стало отмечаться заметное оживление националистических элементов, инспирируемое зарубежными антисоветскими центрами. Возросла враждебная обработка интеллигенции и молодежи в направлении критики национальной политики КПСС, призывов к сопротивлению якобы проводимой “насильственной русификации Украины, разжигания антирусских настроений, обоснования “исторической несправедливости” воссоединения Украины с Россией “неравноправного” положения УССР в составе Союза ССР и т. п.