Читать «Балаган, або Кінець самотності (Журнальний варіант)» онлайн - страница 9

Отак воно.

Сьогодні сила гравітації ніби зменшилась. Як наслідок, у мене з самого ранку прокинулося моє чоловіче єство. У такі дні це трапляється з усіма чоловіками. Подібна реакція організму є наслідком стану, близького до невагомості. У більшості випадків цей приплив чоловічої снаги не має нічого спільного з еротикою — а надто в чоловіків мого віку. В таких випадках ми маємо справу зі звичайними порушеннями діяльності деяких гідравлічних систем людського організму.

Отак воно.

Сьогодні сила гравітації така слабка, що, гадаю, я зміг би без особливих труднощів вибігти на дах Емпайр-стейт-білдінга з кришкою від каналізаційного люка в руці й метнути її у штат Нью-Джерсі.

Це, поза всяким сумнівом, поліпшило б славетний рекорд Джорджа Вашінгтона, який перекинув срібний долар через річку Раппаханок. І є ще люди, які твердять, нібито не існує такої штуки, як прогрес!

Іноді мене величають королем Канделябрійським. Адже в моїй приватній колекції більш як тисяча свічників.

Проте мені більше до вподоби моє друге ім'я — Нарцис-Одинадцятий. Я навіть склав віршика про нього, ну, й про сенс життя взагалі:

Колись я був насінням, Тепер став творчим м'ясом, Яке не терпить болю Й завжди до їжі ласе. Це м'ясо має спати. Йому щось має снитись, Йому кортить сміятись, І хочеться журитись. Та коли цеє м'ясо Запахне знову дохлим, Воно у землю ляже Й зійде Нарцисом Жовтим.

Для кого я все це пишу? Хтозна. Звісно, не для Мелоді з Айседором. Подібно до інших молодих людей, які живуть на острові, вони не вміють ні читати, ні писати.

Вони цілком байдужі до історії людства, так само як і до життя на материку.

На їхню думку, найвидатнішим досягненням людей, які свого часу перенаселили цей острів, було те, що вони взяли та й вимерли, лишивши всю цю територію нам.

Учора ввечері я попросив Мелоді та Айседора назвати трьох найславетніших осіб у історії людства. У відповідь вони заявили, що моє запитання для них позбавлене будь-якого сенсу.

Однак я наполягав, щоб підлітки разом помізкували і дали бодай якусь відповідь. Зрештою, вони це зробили. Але їм довелося добре помучитись. Мелоді з Айседором навіть розсердилися на мене.

Проте нарешті я дістав відповідь. Здебільшого за обох говорить Мелоді. Ось що вона сказала мені з усією серйозністю:

— Ти, Ісус Христос і Санта-Клаус.

Отак воно.

Коли я не ставлю їм жодних запитань, Мелоді й Айседор почувають себе щасливими, як молюски.

Вони сподіваються коли-небудь стати рабами Війри Бурундук-П'ятої Заппи. Я не мав би нічого проти.

Розділ 2

Я таки перестану писати скрізь і всюди свої безконечні «Отак воно».

Отак воно.

Народився я в самісінькому центрі Нью-Йорка. Тоді я ще не був Нарцисом. Після народження мене нарекли Вілбер Рокфеллер Суейн.

Крім усього, я появився на світ не сам. Разом зі мною народилася сестричка-двійнятко. Її назвали Еліза Меллон Суейн.