Читать «Скандинавська міфологія» онлайн - страница 8

Другий корінь опустився у світ крижаних гігантів, до джерела Міміра.

На самому вершечку світового дерева сидить мудрий орел, а між очей у нього примостився сокіл.

Гілками ясена бігає білка на ім’я Рататоск. Вона допомагає Нідхьоггу, страшному пожирачу трупів, і орлу обмінюватися плітками та новинами. Білка дурить обидві сторони і радіє з того, що провокує їх на сварки.

Велетенське гілля світового дерева гризуть чотири олені: вони об’їдають кору і листя. А внизу, біля основи, коріння точить сила-силенна змій.

На світове дерево можна вилізти. Саме на Іґґдрасіллі на знак жертви вішався Одін, а відтак світове дерево стало шибеницею, а Одін — Богом шибениць.

Боги не користуються світовим деревом. Вони переходять між світами через Біфрьост — міст-веселку. Тільки боги можуть мандрувати веселкою; будь-який крижаний гігант або троль обпалив би собі ноги, якби спробував видертись на веселку, щоб дістатися Асґарда.

Всього існує дев’ять світів:

Асґард, світ асів. Саме тут живе Одін.

Альвхейм, світ, де живуть світлі альви. Світлі альви прекрасні, як сонце чи зорі.

Нідавеллір, також відомий як Свартальхейм, де під горами живуть і створюють дивовижні речі гноми (або, як їх ще називають, темні альви).

Мідґард, світ чоловіків і жінок, світ, у якому живемо ми з вами.

Йотунхейм, де живуть, блукають і мають власні помешкання крижані гіганти та гірські велетні.

Ванахейм, де живуть вани. Аси та вани пов’язані мирними угодами, тож багато ванів живе в Асґарді, разом із асами.

Ніфльхейм, царство мороку й туману.

Муспельхейм, світ вогню, де чекає свого часу Сурт.

А ще є світ, названий на честь його правительки: Хель — місце, куди потрапляють загиблі, які не померли в бою смертю героїв.

Останній корінь світового дерева простягається до джерела у світі богів Асґарді, де живуть аси. Щодня боги проводять тут свої наради, і саме тут вони зустрінуться в останні дні існування світу, перш ніж вирушити на вирішальну битву — Раґнарьок. Це джерело називається Урд.

Тут живуть три сестри-норни — мудрі діви. Вони доглядають джерело і дбають про те, щоб коріння Іґґдрасілля завжди було обмазане глиною, а дерево — полите. Джерело належить першій сестрі, Урд; її ім’я означає «доля», «фатум». Урд — це минуле. Верданді, друга сестра, — її ім’я означає «становлення» — відповідає за сьогодення, а Скульд, третя сестра, чиє ім’я перекладається як «те, що має статися», визначає майбутнє.

Норни вирішують, що станеться у житті людини. Окрім цих трьох, є й інші норни. Норни-гіганти і норни-альви, норни-гноми і норни-вани, хороші та погані норни — саме вони вирішують, якою буде людська доля. Одні норни дарують людям гарне життя, а інші — важке, коротке чи покручене.

Там, біля джерела Урд, вони плетуть людську долю.

Мімірова голова та Одінове око

В Йотунхеймі, на батьківщині велетнів, є колодязь Міміра. Глибокі підземні води цього колодязя живлять світове дерево Іґґдрасілль. Мімір, мудрець і хранитель пам’яті, знає чимало. Його колодязь дає мудрість, і коли світ тільки починав розвиватись, Мімір щодня занурював у колодязь ріг, відомий як Ґ’яллархорн, і пив із нього воду.