Читать «Скандинавська міфологія» онлайн - страница 3
Ніл Ґейман
Мій пошарпаний примірник
Висловлюю велику подяку своїй давній подрузі Алісі Квітні за допомогу в редагуванні. Вона була чудовим слухачем — завжди відстоювала свою думку, говорила відверто, усіляко допомагала, робила слушні ремарки і взагалі підходила до справи з розумом. Я дописав цю книжку здебільшого завдяки Алісі, якій кортіло дізнатись, що буде далі. Вона ж допомогла мені знайти час для написання, за що я їй безмірно вдячний. Дякую Стефані Монтіс, яка завдяки гострому зору та знанню скандинавської міфології виловила кілька помилок, які я міг проґавити. Я вдячний також Емі Черрі з видавництва «Norton», яка запропонувала мені переповісти окремі міфи вісім років тому під час ланчу в мій день народження і яка, зрештою, виявилась найбільш терплячим редактором у світі.
Усі помилки, передчасні висновки та неоднозначні думки, наявні в цій книзі, належать мені й лише мені, тож я не бажаю, щоб у них звинувачували когось іншого. Сподіваюсь, що я переказав ці історії правдиво, але водночас цікаво й вигадливо.
В цьому й полягає уся привабливість міфів. Найбільша втіха — переказувати їх самому, що я щиро рекомендую вам зробити. Так, я звертаюсь до вас, шановні читачі. Прочитайте історії в цій книзі, а тоді переінакшіть їх на свій лад і якогось темного й морозного зимового вечора або білої літньої ночі розкажіть своїм друзям, як у Тора вкрали молот чи як Одін роздобув мед поезії для богів…
Ніл Гейман
Дійові особи
У скандинавській міфології зустрічається чимало богів і богинь. З багатьма із них ви познайомитесь на цих сторінках. Однак в більшості історій, які дійшли до нашого часу, фігурують двоє богів — Одін і його син Тор, а також єдинокровний брат Одіна — син велетня на ім’я Локі, що живе з асами в Асґарді.
Одін
Найвищий і найстаріший з усіх богів — Одін.
Йому відомо багато таємниць. Одін віддав око за мудрість. А для того, щоб пізнати руни і здобути владу, він приніс у жертву самого себе.
Одін на дев’ять діб повиснув на світовому дереві Іґґдрасілль. Його бік проткнуло вістря списа, що завдало нестерпного болю, а тіло шарпали та шмагали вітри. Дев’ять днів і дев’ять ночей Одін нічого не їв і не пив. Він страждав на самоті, відчуваючи, як повільно згасає життя.
Одін замерз до кісток і вже здригався у передсмертній агонії, коли його жертва принесла свій темний плід: він опустив очі й побачив, що перед ним з’явились руни. Він пізнав їх, збагнув їхню силу і суть. Тієї ж миті мотузка порвалась, і Одін із криком упав на землю.