Читать «Скандинавська міфологія» онлайн - страница 16
Ніл Ґейман
— В нас із Ейтрі вже і так є всі скарби, які потрібно, — відповів Брокк. — Ми
Локі на мить замислився, а тоді сказав:
— Добре, забирай. Якщо спіймаєш. І він підстрибнув увись, а тоді кинувся навтьоки високо в них над головами. За мить його вже не було видно.
Брокк поглянув на Тора.
— Ти можеш його спіймати?
Тор стенув плечима.
— Взагалі, мені не слід цього робити, — відповів він. — А втім, я радий нагоді випробувати мій новий молот.
За хвилину Тор повернувся, міцно тримаючи Локі. Той палав од люті та безсилля.
Гном Брокк дістав свого ножа.
— Ходи-но сюди, Локі, — промовив він. — Мені пора відтяти тобі голову.
— Звісно, — сказав Локі. — Звісно, ти можеш відтяти мені голову. Але — і в цьому я апелюю до могутнього Одіна — якщо ти відріжеш хоч шматочок моєї шиї, то порушиш умови нашої угоди, за якою тобі обіцяно мою голову і нічого більше.
Одін схилив голову набік.
— Локі має рацію, — промовив він. — Ти не маєш права відрізати його шию.
Брокка це роздратувало.
— Але я не можу відрізати його голову, не зачепивши шиї, — сказав він.
Локі був задоволений собою.
— От бачиш, — почав він, — якби люди задумувалися над значенням власних слів, вони б не наважувалися змагатись із Локі, наймудрішим, найрозумнішим, найхитрішим, найкмітливішим, найкрасивішим…
Брокк щось пошепки запропонував Одіну.
— Це буде справедливо, — погодився той.
Брокк дістав смужку шкіри і ніж. Він приклав шкіру до рота Локі й спробував зробити в ній дірки вістрям ножа.
— Нічого не виходить, — мовив він за якийсь час. — Мій ніж не може тебе поранити.
— Можливо, це тому, що я завбачливо подбав про захист від ножів, — скромно відповів Локі. — На випадок, якщо мій виверт із шиєю не спрацює. Тому, боюся, жоден ніж не зможе мене поранити!
Брокк щось пробурчав, тоді дістав шило — довгу голку з ручкою, яку використовують в обробці шкіри, — і почав протикати шкіряну смужку, дірявлячи губи Локі. Потім узяв міцну нитку і зшив губи докупи.
Брокк пішов, а Локі залишився з міцно зашитим ротом, не в змозі скаржитись.
Для Локі біль мовчання був навіть болючішим за біль від того, що його губи пришили до шкіри.
Отже, тепер ви знаєте, як боги отримали свої найбільші скарби. Виною всьому був Локі. Навіть молот Тора — провина Локі. В цьому була його фішка. Ви не могли терпіти Локі навіть тоді, коли були надзвичайно вдячні йому, і були вдячні навіть тоді, коли ненавиділи його всім серцем.
Будівельних справ майстер
Тор вирушив на схід, щоб воювати із тролями. Без нього в Асґарді стало спокійніше, але й менш безпечно. Це було ще в сиву давнину, невдовзі після того, як аси з ванами уклали мирний договір, коли боги все ще будували свій дім і Асґард був незахищеним.
— Ми не можемо весь час покладатися на Тора, — сказав Одін. — Нам потрібен захист. Прийдуть велетні, а з ними і тролі.
— І що ти пропонуєш? — запитав Хеймдалль, охоронець богів.
— Побудувати стіну, — відповів Одін. — Таку високу, щоб її не могли подолати крижані гіганти. Таку товсту, щоб крізь неї не міг пробитись навіть найсильніший троль.
