Читать «Фундація» онлайн - страница 25

Айзек Азімов

— Ну… а промислові товари…

— Без металів? З чого ми виготовляємо наші машини?

Виникла пауза й Піренн спробував ще раз.

— Уся ця дискусія відійшла далеко від суті. Термінус — це не планета, а науковий фонд для підготовки великої Енциклопедії. Космос із вами, чоловіче, та хіба ви не поважаєте науку?

— Енциклопедії не перемагають у війнах. — О’Родрік нахмурив брови. — Абсолютно непродуктивний світ — і при цьому практично незайнятий. Ну тоді ви могли б платити землею.

— Що ви маєте на увазі? — спитав Піренн.

— Цей світ абсолютно порожній, а незайняті землі, напевне, родючі. На Анакреоні багато знаті, яка хотіла б збільшити свої маєтки.

— Ви не можете пропонувати таке…

— Не треба так переживати, докторе Піренн. Землі тут багато й на всіх нас вистачить. Якщо ми домовимося та співпрацюватимемо, то ми можемо влаштувати все так, що ви нічого не втратите. Можемо подарувати титули й маєтки. Гадаю, ви мене розумієте.

— Дякую! — глумливо відповів Піренн.

А потім Гардін простодушно спитав:

— А чи не міг би Анакреон забезпечити нас достатньою кількістю плутонію для атомної електростанції? Наших запасів вистачить лише на кілька років.

У Піренна перехопило подих, і на кілька хвилин настала мертва тиша. Коли о’Родрік заговорив, то його тон був зовсім інший:

— У вас є ядерна енергія?

— Звичайно. Що ж тут дивного? Здається, ядерній енергетиці вже п’ятдесят тисяч років. Чому б нам її не мати? Хіба що плутоній дістати трохи важко.

— Так… Так. — Посланець зробив паузу й тривожно додав: — Ну, джентльмени, поговорімо про це завтра. Вибачте мене…

Піренн глянув йому вслід і процідив крізь зуби:

— Це нестерпний, тупий віслюк! Це…

Гардін перервав його:

— Не зовсім. Він просто продукт свого середовища. Він небагато розуміє, за винятком фрази: «Я маю зброю, а ви — ні».

Піренн роздратовано обернувся до нього.

— Що, у космоса, ви мали на увазі з цими розмовами про військову базу та данину? Ви що, з глузду з’їхали?

— Ні, я просто кинув йому мотузку й дозволив за неї вхопитися. Ви можете зауважити, що він таки виказав реальні наміри Анакреона — поділити Термінус на земельні маєтки. Звичайно, я не збираюся дозволити, щоб це сталося.

— Ви не збираєтеся. Ви не збираєтеся. А хто ви такий? І можна вас запитати, що ви хотіли сказати, коли розпатякали йому про нашу атомну електростанцію? Навіщо, це ж саме та річ, яка може зробити нас військовим об’єктом?

— Так, — відповів Гардін. — Військовим об’єктом, від якого краще триматися подалі. Хіба не очевидно, чому я підняв цю тему? Я хотів підтвердити одну дуже сильну підозру.

— Яку?

— Що на Анакреоні більше немає ядерної енергетики — з економічних причин. Якби вона в них була, то наш друг, без сумніву, розумів би, що плутоній (за винятком давньої традиції) не використовується на атомних електростанціях. А з цього випливає, що на решті планет Периферії теж немає ядерної енергетики. Її точно немає на Смирно, інакше б Анакреон не виграв у них більшість битв під час нещодавньої війни. Цікаво, чи не так?

— Нісенітниці! — Настрій у Піренна був жахливий, і Гардін ледь помітно усміхнувся.