Читать «Чорна акула в червоній воді» онлайн - страница 20

Старий поліз до кишені, витягнув звідти ще кілька згорнутих рурочкою банкнот і шпурнув їх бармену. Замовив собі і дівиці, що сиділа поряд, по порції коньяку. Дівиця — висока фарбована блондинка з типово слов’янськими рисами обличчя і кавуноподібними грудьми в низькому декольте, здивовано глянула на нього і звично-звабливим рухом підтягнула до себе коліна так, що стало видно товсті стегна. «Кавуни» заколихалися у вирізі, наче запрошуючи негайно скуштувати їх. Вираз її обличчя, досі сонний, тепер став млосно-звабливим. Вона нахилилася до старого і тихо сказала:

— А може, підемо до мене, я тут недалеко…

Він посміхнувся і поклав їй руку на коліно. Рука повільно поповзла під спідницю. Дівиця не повела й бровою. Вираз її обличчя не змінився. Бармен, що бачив усю сцену, байдуже відвернувся до телевізора, що стояв на стійці.

— Я вже немолодий, — сказав старий. — Секс для мене — порожній звук.

— Ну, нічого, я вже зумію тебе розворушити, — хихикнула дівиця.

Старий зловісно посміхнувся. Коли вони попрямували до виходу, бармен спритно потер купюру між пальцями і, впевнившись, що вона не фальшива, засунув до каси.

Автомобіль переїхав по містку через річку Дерикойку і повернув у бік порту. Зупинився біля сірого п’ятиповерхового будинку. За будинком починався бетонний паркан, а з-за паркану стирчали гратчасті силуети портових кранів. Від порту долинало брязкотіння і гудки.

— Не шкодить? — спитав старий.

— Ні, — безтурботно відповіла дівиця. Вона йшла попереду і трикотажна міні-спідниця, що, як рукавичка, облягала круті стегна, заклично рухалася — вгору-вниз, вгору-вниз.

Обстановка квартири була в стилі «модерн». Ворсистий килим, в якому ноги тонули по кісточки. Стіни оббиті тканиною. Величезна софа. Новенькі, в дорогих оправах, без сумніву — для інтер’єру, книги.

— Я в душ.

— Угу, — відповів старий.

Він зазирнув у всі кутки, взяв на кухні ножа і шматок шпагату, розрізав його на чотири частини. Витяг з гнізда телевізора штекер і відрізав майже метр телевізійного кабеля.

Дівиця вийшла з душу в короткому махровому халаті. Під халатом були лише ажурні чорні панчохи, пристебнуті до пояса.

— Роздягайся, — безбарвним тоном сказав старий. — Лягай. Підніми руки.

Вона скорилася. Він обв’язав їй кисті рук шпагатом, а кінці прикріпив до ніжок софи. Дівиця не виказала особливого занепокоєння. В її практиці зустрічалося багато збоченців, які за хорошу плату вимагали чогось особливого. Дехто просив її віддаватися зі зв’язаними руками або прив’язаною до ліжка. Інші клієнти просили прив’язати себе.