Читать «Бойова група «Байєрсдорф»» онлайн - страница 50

Насправді якихось великих конфліктів між українцями і німцями не було, радше непорозуміння, бо деякі українські офіцери, наприклад Ремболович, не знали німецької мови, та через вразливе самолюбство українських старших за віком офіцерів. Навіть «протистояння» Шнеллер — Ремболович ніяк не відобразилося на боєздатності бойової групи і не мало серйозних наслідків, якщо не брати до уваги зіпсовані нерви обох офіцерів. Цікаво, що, за свідченням Долинського, Карл Бріштот доволі критично ставився до командира групи Байєрсдорфа та його начальника штабу Кляйнова і не вірив у їхні тактичні здібності. Загалом це доволі зрозуміло, бо молодший Бріштот, енергійний офіцер, з чималим бойовим досвідом, явно міг скептично дивитися на старшого та обережного Байєрсдорфа, для якого це було першим бойовим хрещенням у Другу світову війну й іронічно називати його «старим корком». Проте на їхніх «робочих» взаєминах це ніяк не відображалося. Щодо ставлення німецьких офіцерів і унтер–офіцерів до рядових українських вояків, то воно було дуже коректним. Як згадував Припхан, «під час бойових дій німецькі підстаршини поводились з нами дуже ввічливо».

Отже, незважаючи на всі застереження, бойова група Байєрсдорфа цілком виконала поставлене бойове завдання. Діючи у складних погодних умовах, при незадовільному забезпеченні зимовим одягом, проти досвідченого, вмілого і мобільного супротивника, українські вояки показали себе з найліпшого боку. Хоча група і провела лише один «великий» бій, однак зіграла важливу роль у поразці, що її німці завдали партизанській дивізії Вершигори. Для дивізійників це було справжнім бойовим хрещенням. І бійці, й українські командири бойової групи змогли в реальних умовах відчути на собі весь тягар війни й набути важливий досвід, який, повернувшись до своїх частин, вони змогли передати молодим стрільцям.

Додаток. Відповідність військових рангів та звань

* - у випадку з українцями до звання додавалася приставка «ваффен». Тобто ваффен–унтерштурмфюрер і так надалі.

** - звання кандидатів в офіцери, що навчалися у військових училищах. У військах СС умовно відповідало: юнкер СС — унтершарфюрер СС; штандартенюнкер СС — шарфюрер СС; штандартеноберюнкер СС — гауптшарфюрер СС.

Література та джерела

1. Бл. пам. сот. інж. Ярослав Кубашевський // Вісті. Орган військово-політичної думки Крайової управи Братства кол. вояків 1 УД УНА в Німеччині. — № 112. — С. 147.

2. Боляновський А. Дивізія «Галичина». Історія / А. Боляновський. — Львів, 2000. — 526 с.

3. Бундесархів: особові справи К. Бриштота, Ф. Фрайтаґа, Й. Кляйнова та Р. Долинського.

4. Верига В. Дорогами Другої світової війни. Легенди про участь українців у здушуванні варшавського повстання в 1944 р. та про Українську дивізію «Галичина» / В. Верига. — Накладом Братства кол. Вояків 1-ої УД УНА, 1998. — 346 с.

5. Верига В. За рідний край, за нарід свій, або хто такі дивізійники? / В. Верига. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2006. — 284 с.