Читать «Бойова група «Байєрсдорф»» онлайн - страница 47

2. Брак резервів для зустрічного бою з більшими партизанськими з'єднаннями;

3. Група зустрічала тільки малі розвідувальні відділи, які скоро зникали в терені, більші відділи пересувались лісами, а основні сили перебували ще за Бугом, далеко на півночі;

4. Заборона поліційного командира з Перемишля вступати у бої з партизанами;

5. У таких умовах ціла акція не мала ніякого смислу — ні тактичного, ні навіть вишкільного».

Однак, як ми бачили, з усіх цих пунктів можна погодитися лише з першим, а решта виглядають відвертою маячнею. Особливо дивує другий пункт, про брак резервів, який відверто дисонує із третім пунктом, — про те, що групі протистояли лише малі партизанські відділи.

До справді негативних чинників, що впливали на боєздатність бойової групи, варто додати брак у німців достовірних розвідувальних матеріалів щодо дій партизанських з'єднань. Ваффен–гауптштурмфюрер Дмитро Паліїв, один з найкомпетентніших та найвпливовіших українських офіцерів у військах СС і офіцер зв'язку у штабі групи, після закінчення акції підготував для командира дивізії Фрайтаґа спеціальний звіт, у якому, як головний недолік проведеної антипартизанської операції, зазначив: «Брак потрібних інформацій про силу ворога, розташування його сил і щонайважливіше знання скорости і засобів руху ворожих з'єднань». Загалом це не дивно, бо отримання достовірної розвідувальної інформації про дії партизанських загонів завжди було важким завданням, тим паче, коли ці партизани постійно рухались і маневрували.

Насправді навіть поверхневий аналіз подій свідчить про те, що німецька акція була добре спланована і скерована. Німецькому командуванню вдалося забезпечити взаємодію кількох окремих бойових груп різного складу і боєздатності та забезпечити утворення кільця оточення навколо партизанської дивізії. В цьому і був сенс тих «безглуздих» маршів бойової групи по засніжених теренах, про які згадують дивізійники, — блокувати партизанів, щоб після їх знищити. Те, що партизанські загони Вершигори, хоча і з втратами, але зуміли прорватися з оточення, свідчить, радше, про добру боєздатність радянських партизанів, ніж про погане керівництво операцією з боку німецького командування. Головне завдання операції — витіснити радянські партизанські загони з території Генерал-Губернаторства — було виконано. Отже, в цьому випадку маємо всі підстави наголосити на успіху дій бойової групи «Байєрсдорф».