Читать «Учта для гайвороння» онлайн - страница 567

+її відомі та можливі вороги:

—ГРАЗДАН МО’ЕРАЗ, юнкайський вельможа;

—хал ПОНО, колишній ко хала Дрого;

—хал ДЖАХАКО, колишній ко хала Дрого;

——МАГГО, його кревноїзник;

—НЕВМИРУЩІ КАРФУ, спільнота ворожбитів-химородників;

——П’ЯТ ПРЕЙ, карфійський ворожбит;

—ЖАЛІЙНИКИ, спільнота карфійських найманих убивць;

—пан ДЖОРАГ МОРМОНТ, колишній князь на Ведмежому острові;

—{МІРРІ МАЗ ДУУР}, божа жона та маегі, слуга Великого Пастиря Лазарії;

+її непевні союзники, колишні та нинішні:

—ЦЗАРО ЧЖУАН ДАКСОС, купець-магнат з Карфу;

—КВАЙФА, ворожбитка-тінев’язка зі схованим під личиною обличчям, походженням з Асшаю;

—ІЛІРІО МОПАТІС, магістрат Вільного Міста Пентосу, який влаштував шлюб Даянерис і хала Дрого;

—КЛЕОН ВЕЛИКИЙ, цар-різник у Астапорі;

—хал МОРО, колишній союзник хала Дрого;

——РОГОРО, його син та халакка;

—хал ДЖОМО, колишній союзник хала Дрого.

Таргарієни є кров’ю дракона, походять від вельможних володарів стародавнього Вільноземства Валірії. Їхні спадкові риси: бузкові, волошкові, фіалкові очі та волосся кольору срібла і золота. Щоб зберегти чистоту крові, в домі Таргарієн часто одружували братів з рідними і нерідними сестрами, дядьків з небогами. Засновник королівського роду, Аегон Завойовник, узяв обох своїх сестер собі за дружин і нажив синів від обох.

Прапором Таргарієнів є триголовий дракон, червоний на чорному, три голови котрого уособлюють Аегона та його сестер. Гасло Таргарієнів: «Вогнем та кров’ю».

У Браавосі

ФЕРРЕГО АНТАРІОН, дож Браавосу;

+КАРРО ВОЛЕНТИН, Перший Меч Браавосу, захисник життя дожа;

+БЕЛЬГАРІЯ ОТЕРИС на прізвисько ЧОРНА ПЕРЛИНА, куртизана, нащадок піратської королеви з таким самим іменем;

+ПАНІ-У-СЕРПАНКУ, МОРСЬКА ЦАРИЦЯ, МІСЯЧНА ТІНЬ, ДОНЬКА ПРИСМЕРКУ, СОЛОВ’ЇХА, ВІРШОВНИЦЯ, уславлені куртизани;

+ТЕРНЕЗІО ТЕРИС, купець-капітан на «Велетовій доньці»;

—ЮРКО та ДЕНЬО, двоє його синів;

+МОРЕДО ПРЕСТАЙН, купець-капітан на «Паливоді»;

+ЛОТО ЛОРНЕЛЬ, торговець старими книжками та сувоями;

+ЕЦЦЕЛІНО, червоний жрець, нерідко буває напідпитку;

+септон ЄВСТАХІЙ, ганебно позбавлений священницького сану;

+ТЕРРО та ОРБЕЛО, двійко бравів-задирак;

+СЛІПИЙ БЕККО, рибний перекупник;

+БРУСКО, рибний перекупник;

—його доньки, ТАЛЕЯ та БРЕЯ;

+МЕРАЛІНА, на прізвисько МЕРІЙКА, власниця «Щасливого порту», бурдею неподалік Тандитної Гавані;

—ЖОНА ЖЕГЛЯРА, повія у «Щасливому порті»;

——ЛАНА, її донька, юна повія;

—ЗАШАРІЛА БЕТАНІЯ, ІНА ОДНООКА, АСАДОРА З ІБЕНУ, повії у «Щасливому порті»;

—РУДИЙ РОГГО, ГАЙЛОРО ДОТАРЕ, ГАЙЛЕНО ДОТАРЕ, писар на прізвисько КАЛАМАР, КОССОМО-ШТУКАР, відвідувачі «Щасливого порту»;

+ТАГГАНАРО, припортовий злодій-гаманоріз;

—КАССО, КОРОЛЬ ТЮЛЕНІВ, його навчений тюлень;

—МАЛИЙ НАРБО, його колишній спільник;

+МИРМЕЛО, ЙОС СМУТНИЙ, ДЕРИСРАКА, АЛАКВО, СЛОЯ, мартопляси зі щовечірньої вистави на «Кораблі»;

+САВРОНА, припортова повія зі злочинно-убивчими нахилами;

+П’ЯНА ДОНЬКА, повія перемінливого норову;

+ЯДУЧА ДЖЕЙНА, повія невідомої статі;

+ЛАГІДНИЙ ЧОЛОВІК та ЖЕБРАЧКА, слуги Багатоликого Бога у Домі Чорного та Білого;

—УММА, храмова куховарка;