Читать «Учта для гайвороння» онлайн - страница 522
Джордж.Р. Р. Мартін
Тричі того дня вона чула віддалений гомін на майдані, але натовп вигукував ім’я Маргерії, не Серсеї.
На другий день, ще вдосвіта, коли Серсея вилизувала рештки кулешу з дінця миски, двері келії несподівано розчахнулися і впустили князя Кайбурна. Вона ледве втрималася, щоб не кинутися йому на груди.
— Кайбурне, — прошепотіла вона, — ой божечки, яка ж я щаслива бачити вас. Заберіть мене додому!
— Цього нам не дозволять. На жаль, ви мусите постати перед святим судом Седмиці за вбивство, зраду і перелюбство.
Серсея була така виснажена, що не одразу втямила зміст сказаного.
— Томен! Розкажіть мені про сина. Він досі король?
— Так, ваша милосте. Він у безпеці й доброму здоров’ї, сидить за мурами Маегорового Острогу під захистом Королегвардії. Але почувається самотнім, комизиться, питає вас і свою малу королеву. Його милості досі не казали про ваше… ваші…
— …негаразди? — підказала королева. — Як щодо Маргерії?
— Її теж судитимуть тим самим судом. Блакитного Барда доправили до верховного септона за наказом вашої милості. Він тепер тут, десь нижче від нас. Мої шепотинники кажуть, що його шмагають, але наразі він співає тієї ж солодкої пісні, якої ми його навчили.
«Тієї ж. — Після двох ночей майже без сну королева почувалася запамороченою і ледве тямила себе. — Гак. Його звали Гаком.» З ласки божої, Гак-неборак помре під канчуками, не лишивши Маргерії жодного способу спростувати його свідчення.
— Де мої лицарі? Пан Озфрид… верховний септон хоче вбити його брата Ознея, його золотокирейники мусять…
— Озфрид Кіптюг більше не очолює міську варту. Король прибрав його з посади і поставив замість нього сотника Драконової Брами, такого собі Гамфрея Буруна.
Втомлений розум Серсеї відмовлявся сприймати це божевілля.
— Навіщо Томенові таке робити?!
— Хлопчик не винуватий. Коли перед ним кладуть накази чи листи, він лише радіє нагоді написати своє ім’я та притиснути печатку.
— Це робить моя рада?! Хто? Хто на таке насмілився?! Невже ви?
— На жаль, мене з ради виключили, хоча і дозволили поки що працювати з шепотинниками євнуха. Державою нині правлять пан Гарис Звихт і великий маестер Пицель. Вони надіслали крука до Кастерлі-на-Скелі, запрошуючи вашого дядька повернутися до двору і прийняти намісництво. Та навіть якщо він погодиться, то муситиме поквапитися. Мейс Тирел зняв облогу Штормоламу і вирушив назад до столиці з усім військом. Доповідають, що й Рандил Тарлі вийшов походом з Дівоставу.
— Князь Добромир теж дав свою згоду?
— Добромир відмовився від місця у раді й утік до Довгостолу разом з дружиною, яка першою принесла нам новини про… про звинувачення вашої милості.
— То вони відпустили Таену! — Це була перша добра новина від миті, коли верховний горобець сказав «Ні». Таена могла б приректи її на смерть. — Що там з князем Буруном? У нього ж кораблі… якщо він висадить жеглярів на берег, то матиме вдосталь людей, щоб…