Читать «Менше знаєш, краще спиш» онлайн - страница 91

Подробиці мирної угоди були оголошені на Майдані лідерами опозиції, але після вбивств, у яких усі звинувачували Януковича, для багатьох протестувальників компроміс із ним або залишення його подальше перебування на посаді були неможливі. Правий сектор та інші активісти поставили вимогу: Янукович має піти у відставку до 10-ї години ранку, інакше вони усунуть його силою.

Оскільки й Адміністрація Президента, й власна резиденція Януковича залишилися без охорони, Янукович тепер побоювався за своє життя й вирішив тікати до Харкова. Після втечі Януковича насильство, що панувало в Києві, зовсім припинилося. У суботу 22 лютого на вулицях не було жодного представника міліції, і протестувальники взяли під свій контроль Адміністрацію Президента та резиденцію Януковича, просто зайшовши туди через головні ворота.

У Москві українські події сприймалися як класичний приклад повалення народом правителя-клептократа, яке могло повторитися в Росії. Режим в Україні був майже тотожнім режимові, створеному в Росії, з єдиною відмінністю: Україна, з її націоналістичним Заходом і проросійським Сходом, була більш плюралістичною. За таких обставин для російського керівництва було критично важливо дискредитувати українську революцію. Режим обрав традиційний спосіб відволікання уваги російського населення від зловживань його правителів — він розпочав війну.

22 лютого, на другий день після втечі Януковича з Києва, Росія почала планувати спецоперацію із захоплення Кримського півострова, переданого Україні в 1954 році Микитою Хрущовим. В інтерв’ю для документального фільму «Крим. Шлях на Батьківщину», знятого державним Першим телеканалом до річниці анексії, Путін сказав, що ухвалив це рішення о 7-й годині ранку після нічної екстреної наради із силовиками, присвяченої кризі в Україні. За його словами, він наказав колегам розпочати роботу «із повернення Криму до Росії».

В ніч з 26 на 27 лютого 120 добре підготовлених і озброєних людей без розпізнавальних знаків захопили будівлю кримського парламенту в Сімферополі й підняли над нею російський прапор. Крім того, вони встановили контрольно-пропускні пункти на стратегічних пунктах. Вони не зустріли жодного опору, оскільки українське керівництво побоювалося, що збройний конфлікт може послужити приводом для окупації не лише Криму, а й усієї країни. У захопленому парламенті кримські депутати 27 лютого проголосували за розпуск уряду й призначення нового прем’єр-міністра — Сергія Аксьонова, ветерана кримського злочинного світу, відомого за прізвиськом «Гоблін».