Читать «Менше знаєш, краще спиш» онлайн - страница 21

Володимир Жириновський, голова Ліберально-демократичної партії, поінформував журналістів про те, що сказав Селезньов про вибух у Волгодонську, одразу після заяви останнього — 13 вересня. Але журналісти не знайшли підтвердження його словам, тому не оприлюднили їх. Однак 16 вересня будинок у Волгодонську справді вибухнув, а вже 17 вересня Жириновський зажадав у Селезньова пояснень.

«Ви бачите, що відбувається в цій країні? — кричав він, жестикулюючи. — Ви кажете, що житловий будинок вибухнув у понеділок, а він вибухає в четвер. Це можна розцінити як провокацію». Селезньов ухилився від відповіді, а коли Жириновський став наполягати, вимкнув його мікрофон.

І ось тепер газеті вдалося отримати роздруківку того, що Селезньов говорив 13 вересня. Він сказав дослівно таке: «Ось повідомлення ще передають. За повідомленням з Ростова-на-Дону, сьогодні вночі був підірваний житловий будинок у місті Волгодонську». Журналісти газети спитали у Селезньова, хто розповів йому про вибух у Волгодонську за три дні до того, як він стався? Він відповів: «Повірте — не Березовський», — вказавши таким чином, що йому добре відомо, хто надав йому цю інформацію.

Потім Селезньов виправдовувався, що насправді він мав на увазі вибух 15 вересня, організований злочинними бандами, який не призвів до жодних людських жертв. Цей факт підтверджувався місцевою волгодонською пресою, але пояснення Селезньова викликали більше запитань, аніж дали відповідей. Важко було зрозуміти, навіщо в той час, коли вибухали житлові будинки й гинули сотні людей, треба було інформувати спікера Думи про такий незначний інцидент. Було дивно також, що Селезньов не згадав про цей «рутинний» вибух у вересні 1999-го, коли вперше виникли запитання щодо його поінформованості про волгодонський вибух. І навіть якщо прочитана ним записка стосувалася справжнього кримінального конфлікту у Волгодонську, він усе ж таки доповів 13 вересня про подію, яка сталася 15-го. Як він міг знати про неї за два дні наперед?

Олександр Литвиненко — колишній співробітник ФСБ, який утік до Лондона й займався питанням підривів житлових будинків, — запропонував більш правдоподібне пояснення. Записка Селезньову, на думку Литвиненка, була наслідком «звичайної для “Контори” (ФСБ) плутанини». Вибух на Каширському шосе був призначений на 13-те, а у Волгодонську — на 16-те, але вони все переплутали». Литвиненко казав, що пізніше довідався про те, що людина, яка принесла Селезньову записку про вибух у Волгодонську, була з ФСБ — «як я і гадав».

Тим часом як у Росії намагалися провести розслідування підривів житлових будинків, у Лондоні з’явилося нове джерело звинувачень проти Путіна та ФСБ. Борис Березовський, який зіграв вирішальну роль у сходженні Путіна до влади, але потім, втративши свою впливовість, емігрував із Росії, дав 5 березня 2002 року прес-конференцію, під час якої звинуватив ФСБ у здійсненні вибухів за співучасті Путіна з метою виправдання другої Чеченської війни. Березовський надав свідчення Микити Чекуліна, колишнього виконувача обов’язків директора російського НДІ «Росконверсвзрывцентр», завербованого ФСБ як секретний агент. Чекулін заявив і підтвердив це документами, що в 1999–2000 роках інститут закуповував велику кількість гексогена у різних військових частин, а потім під виглядом пороху чи динаміту розсилав його по країні в невідомих напрямках. Березовський показав також документальний фільм «Замах на Росію», знятий двома французькими продюсерами, котрі спочатку працювали з НТВ над програмою, в якій Микола Ніколаєв розпитував речника ФСБ Олександра Здановича.