Читать «Природа всіх речей» онлайн - страница 330

Але в занімілому зачудуванні не стоятимеш вічно, і за якийсь час Алма спіймала себе на думці, що не знає, що то за дерево. Вона знала всі дерева в «Гортусі», але забула, куди саме забрела, й ніяк не могла пригадати. Запах був знайомий. Алма провела долонею по корі й тут же здогадалась — ну звичайно, це великий кошлатий гікорі, єдиний у всьому Амстердамі. Juglandaceae. Родина горіхових. Це деревце прибуло з Америки добру сотню років тому, швидше за все, із західної Пенсильванії. Через довгий стрижневий корінь його важко пересадити. Напевно, приїхало сюди крихітним саджанцем. Росте в низинах. Любить мулистий ґрунт; улюбленець перепілок і лисиць; стійке до морозів; вразливе до гнилі. Старе дерево. І вона теж — стара.

Зусібіч до Алми сходились лінії доказів, підштовхуючи її до останнього, моторошного висновку: скоро, дуже скоро настане її час. Вона знала, що це правда. Може, не сьогодні, але котроїсь ночі — завтра, позавтра. Теоретично вона не боялась смерті. Відчувала тільки повагу й велику шанобу до Генія Смерті, який вплинув на цей світ більше за всяку іншу силу. Та при цьому їй не хотілося вмирати просто зараз. Вона все ще хотіла побачити, що станеться далі, — хотіла ще сильніше, ніж завжди. Треба будь-що не дати себе втопити.

Алма вхопилась за велике дерево так міцно, як за коня. Притислася щокою до його мовчазного, живого стовбура. Вона запитала:

— Ми з тобою дуже далеко від дому, правда?

У темному саду, посеред безгучної міської ночі дерево мовчало.

Але ще трохи підтримало її тіло.

Подяки

За допомогу й натхнення авторка хоче подякувати Королівським ботанічним садам в К’ю; Нью-Йоркському ботанічному саду; ботанічному саду «Гортус Ботанікус» в Амстердамі; саду Бартрама; «Зе-Вудлендз»; музею «Ліберті-Голл»; інституту Есален; а також Марґарет Корді, Енн Коннелл, Ші Гембрі, Раї Еліас, Мері Блай, Лінді Шанкарі Баррері, Тоні Фройнду, Барбарі Пейка, Джоелу Фраю, Марі Лонґ, Стівенові Сайнону, Мії Д’Аванца, Кортні Аллен, Адамові Сколніку, Селесті Бреш, Рою Візерсу, Лінді Тамере, Крі ЛеФейве, Джонні Майлзу, Ерні Сесскін, Враяну Фостеру, Шерил Моллер, Деборі Люпніц, Енн Патчетт, Ейлін Мароллі, Карен Лессіґ, Майклові й Сандрі Флад, Томові й Діггу Гіґґінсам, Джанетт Тайнен, Джимові Новаку, Джимові й Дейву Кагіллам, Біллу Бардіну, Ерні Маршалл, Сарі Челфант, Чарльзові Бачену, Полу Словаку, Ліндсі Преветт, Міріам Фоєрл, Александрі Прінґл, Кейті Бонд, Террі й Деборі Олсон, Кетрін Ґілберт Мардок, Джону й Керол Ґілберт, Жозе Нансу, покійному Стенлі Ґілберту й покійній Шелдон Поттер. Особлива подяка доктору Робін Волл-Кіммерер (колекціонерці моху) й, безперечно, усім жінкам-науковцям, які жили на цьому світі.

«Насмілюсь запевнити вас, дорогий друже, що чимало вартих уваги, визначних наук і мистецтв з'явилися завдяки жіночій проникливості й гострому розуму, які проявляються як у логічних міркуваннях, на письмі, так і в творчості, у витворах фізичної праці. Я наведу вам силу-силенну прикладів».

Христина Пізанська (Крістін де Піза) «Книга про Град Жіночий»