Читать «Saint Porno. Історія про кіно і тіло» онлайн - страница 28

Можливо, мені справді пощастило, але чи у всіх інших професіях щастить більше, ніж у цій? Чи на сталеварному заводі не можна впустити собі на ноги верстат і назавжди залишитись калікою, чи по щоденній дорозі з заводу в Макіївці до Донецька натрапити на якогось маніяка-вбивцю? Так само як і подорожувати дівчині самій автостопом. Воно, звісно, більш ризиковано, ніж сісти на автобус, але сісти на автобус теж більш ризиковано, ніж сісти на літак. Але на рейсовому літаку значно небезпечніше, ніж на особистому. Втім, ніхто ж не забороняє автобуси.

Санкт-Петербург

Коли я поїхала в Пітер, мене з потягу зустрічав агент-сектант. Він узагалі був гіпертурботливим, постійно за мною скрізь ходив, зустрічав, проводжав, це дратувало, але це звичайна практика, це входило до його обов’язків і в цілому він показував свої професійні навички. Він завів мене у клініку здати всі аналізи. Зазвичай здають шість основних аналізів — ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С, гонорея і трихомонада, а решту за бажанням, але ми зробили всі. Це була двадцятичотиригодинна подорож поїздом, потім ці аналізи, я страшенно стомилася. Потім, власне, коротенький фотосет. Тоді мені тільки зробили фотографії для «особистої справи», профайлу.

Мені оголосили ціни за зйомки ще в Києві. У Пітері двісті баксів — класика і триста анал. В аналі я ніколи в Росії не знімалась. Гроші зобов’язались платити в рублях по курсу. На цьому грошове питання закриємо, ти ж пам’ятаєш, я не люблю про це говорити. В мене у блокнотику записано, скільки я отримала за кожну зйомку. Але чи коли-небудь я сумувала ці прибутки, чи коли-небудь рахувала, скільки отримала за тиждень, за місяць? Ні, ніколи. Який сенс їх взагалі записувати? Не знаю, хіба для історії.

Я була там три тижні. Перші зйомки у відеопорно відбулися саме там. Власне, для цього я і приїхала до культурної столиці Росії, яка вважається і столицею порно. Мені важко уявити, як у центрі Львова знімали б порно українською за завішеними брезентом вікнами — а у Пітері таких вікон багато. Деякі з них мені знайомі, деякі завішують лише на короткий час — орендують різні апартаменти і знімають у різних обстановках. Студії, які знімають у тому самому приміщенні, — профі, їм не так важливий інтер’єр, усім іншим треба створити атмосферу неповторності.

При цьому більшість російського порно — це здебільшого обман, треш і угар. Цього тоді я, звісно, не розуміла. Але порно, як і звичайне кіно, — має орієнтацію на свою аудиторію, і якщо це російське, до того ж — а це важливо — російськомовне, порно, слід якомога сильніше надурити глядача і створити ілюзію того, що він справді підглядає. Більшість західних порностудій просуває акторок, вони чесно зізнаються, що знімають за брєдовими сюжетами, найчастіше навіть не вигадуючи нічого нового, тоді як у росіян — це іноді просто хлопці, що на вулиці знімають дівчину, пікапери. Ці клуби розплодилися по всій країні як гриби, їх сотні, тисячі, а може, вже й мільйони, є справжні професори-пікапери, які вчать, як знімати дівчат, дають семінари і тренінги. Це теж один із продуктів доморощеного суспільства, ось він, його товар — професійні вчителі знайомств для сексу. На цю тему часто знімається і порно. Вони намагаються оператора замаскувати під другого або третього хлопця, що бере участь у «зйомі» дівчини, все маскується під абсолютно непрофесійну зйомку, хоча досить часто саме таке порно знімається у досить багато дублів. Або оргії, що подаються як студентські вечірки, в яких оператором виступає один із цих студентів.