Читать «Диявол у Білому місті» онлайн - страница 265

The White Star Triple Screw Atlantic Liners, Olympic and Titanic. Ocean Liners of the Past. Patrick Stephens, Cambridge, 1983.

Whyte, Frederic. The Life of W. T. Stead, vol. 2. Houghton Mifflin, 1925.

Wilson, Robert E. “The Infanta at the Fair.” Journal of the Illinois State Historical Society, vol. 59, no. 3 (Autumn 1966).

Wish, Harvey. “The Pullman Strike: A Study in Industrial Warfare.” Journal of the Illinois State Historical Society, vol. 32, no. 3 (September 1939).

Wolman, Benjamin B., ed. International Encyclopedia of Psychiatry, Psychology, Psychoanalysis, and Neurology, vol. 10. Aesculapius Publishers/Van Nostrand, 1977.

The World’s Fair, Being a Pictorial History of the Columbian Exposition. Chicago Publication and Lithograph, 1893. Chicago Historical Society.

Wyckoff, Walter A. The Workers: An Experiment in Reality. Charles Scribner’s Sons, 1899.

Подяки

Це моя третя книжка у видавництві «Crown Publishers» і за редакцією Бетті Прашкер, яка знову виявила себе однією з найкращих редакторів Нью-Йорка — упевненою, ненав’язливо вольовою, завжди готовою підтримати. Кожному письменнику необхідна підтримка, і вона ненастанно її надає.

Кожній книжці підтримка потрібна теж, і тут, знов-таки, видавництво керує командою вірних своїй справі людей, завдяки яким книжка знаходить дорогу до читача щонайшвидше.

Тут я дякую Стівові Россу — видавцю, Ендрю Мартінові, Джоан ДеМайо й Тіні Констебль — чародіям маркетингу; Пенні Саймон — людині з таких ветеранів публіцистики, які потрібні більшості письменників, але меншість удостоюється їхньої уваги.

Благословенням для мене видався збіса жвавий агент — Девід Блек, людина, чиє чуття гарної оповіді (і добрих вин) є неперевершеним. Також він виявляє себе як пречудова людина.

На домашньому фронті моя сім’я допомагала мені зберігати глузд. Я б не зміг написати цю книжку без підтримки моєї дружини Крістіни Ґлісон, медика за професією, але з дивовижним природним чуттям мови. Її впевненість була маяком для мене. Мої троє дочок давали мені зрозуміти, що в житті головне. Мій собака показував мені, що нема нічого важливішого на світі, як поїсти.

Двоє моїх друзів, теж письменників, шляхетно погодилися прочитати весь рукопис і зробили мудрі зауваження. Робін Маранц Геніґ надіслав мені з десяток тонких порад, до більшості з яких я дослухався. Керрі Доулен, одна з найкращих і найвеселіших письменниць, відомих мені, висловлювала свої критичні зауваження так, що вони звучали просто як компліменти. Такого таланту бракує багатьом редакторам.

Також щиро дякую доктору Джеймсові Рейні — сіетлському психіатру й судовому консультанту, який прочитав рукопис і поставив діагноз, який, імовірно, керував діями Голмса. Ґанні Гарбоу, чиказький архітектор, який проводив реставрацію двох будинків Бьорнема й Рута, які залишилися в місті — «Reliance» і «Рукері» — провів для мене екскурсію обома та показав бібліотеку Бьорнема, відновлену в її первісному затишному вигляді.

І, нарешті, два слова про Чикаго: я мало знав про це місто, доки почав працювати над цією книжкою. Місце завжди мало для мене велике значення, і сьогоднішній Чикаго, як і 1893 року, випромінює відчуття місця. Я закохався в це місто, полюбив тих, кого там зустрів, а особливо — озеро та його настрої, які змінюються з порами року, з кожним днем і годиною.