Читать «Долина Чотирьох Хрестів» онлайн - страница 37

Радист подивився на мене, пропонуючи висловитись.

— Хто ж його знає! — знизав я плечима.

— Ото ж то! — торжествував радист. — Ви поспішили з своїми поясненнями!

Я не заперечив, і він продовжив свою розповідь.

— На лебедів ми ніколи не полювали, звички такої не мали. Дуже благородний птах. А тільки наступного року не втримався я і пальнув по ключу. Збив одного красеня, — радист погладив чучело лебедя по спині. — І, уявляєте, саме в цього лебедя кільце па лапі виявилося. Написали ми, значить, куди слід, і відповідають нам, — лебедя окільцювали у Північній Америці, на Алясці… Тут уже й сумнівам кінець. Так от, значить, вони справді летять спершу прямо в океан, по сто вісімдесятому меридіану, а потім в Америку звертають і гніздяться на Алясці… А цього літа з Врангеля радирували мені, що від ключа табунок відокремився, штук двадцять, і на нашому острові літувати залишився. Тільки ключ не такий, як був колись, а менший! Кажуть, минулої весни над кригою лебедів наздогнала буря… Самі, можна сказати, власну смерть шукали…

— Та-а-ак, — співчутливо зітхнув Берьозкін. — Незрозуміла історія.

— В тому й вся справа, — зразу ж відгукнувся радист. — Я й подумав: може, хроноскоп ваш розбереться?

Та хроноскоп при всіх його позитивних якостях не міг претендувати на роль вченого дослідника.

— Шкода-а-а, — протягнув радист. — Шкода. Даремно потурбував, значить…

Він пішов од нас розчарованим, а ми, як це звичайно буває у таких випадках, відчули себе без вини винуватими: і неможливо все знати і соромно, коли чогось не знаєш…

— І чого цим птахам на місці не сидиться? — похмуро запитав Берьозкін. — Все літають!

— Літають, — повторив я.

— Чому всі ці водоплавні птахи восени з Арктики тікають, зрозуміло, — сказав Берьозкін. — Жерти їм нічого, замерзає все. Але чому взагалі ці перельоти існують?

Спеціально цим питанням я ніколи раніше не займався і лише неясно пригадав, що виникнення міграцій у птахів учені пов’язують з льодовиковим періодом: з півночі наступав льодовик і відганяв птахів на південь, а потім, коли він розтанув, птахи повернулися на старі гнізда; перельоти увійшли в звичку, і пізніше птахи щороку повторювали шлях, здійснений одного разу їхніми предками…