Читать «Долина Чотирьох Хрестів» онлайн - страница 31
Ігор Михайлович Забєлін
На жаль, я не помилився. Пакет ми знайшли, але в жалюгідному стані. Обережно перенесли його залишки в палатку, але що робити з ними далі — ніхто не знав. Для початку ми вирішили хоча б просушити їх.
Наступного дня я знову засів за щоденник Жильцова. Його експедицію спіткала доля багатьох інших експедицій. У Східно-Сибірському морі «Зоря-2» увійшла в пакові льоди, які раптово, за кілька годин, змерзлися… Шхуна потрапила в крижаний полон, вирватися з якого їй не пощастило. Почався повільний дрейф на схід… Незабаром настала полярна ніч… Судячи з щоденників Жильцова, продовольством експедиція була забезпечена добре. Однак через деякий час у багатьох членів експедиції з’явилися ознаки цинги. Це не дивно, оскільки тоді про вітаміни ще майже нічого не знали.
Найбільше страждав від цинги Жильцов, який ще не встиг одужати після падіння. Він кріпився, намагався якнайбільше бути на свіжому повітрі, рухатися, брав участь у невдалому полюванні на тюленів. До цинги додалася ще якась недуга, але яка — ніхто не знав… Останнім записом, зробленим уже під диктовку, були звернення до Академії Наук і кілька теплих слів до рідних, то так і не дійшли до них… Жильцов розумів, що вмирає, свідомість його до останньої хвилини була ясною, а воля твердою… Всі учасники експедиції, щоденники яких ми прочитали пізніше, засвідчили це. Вони схилялися перед вмираючим начальником і з тривогою думали про майбутнє: без Жильцова, який зумів усіх згуртувати навколо себе, воно здавалося туманним, тривожним… За день до смерті Жильцов скликав у каюті всіх наукових співробітників експедиції і запросив командира судна. Прощаючись з ними, він сказав, що передає всі свої повноваження лейтенанту Черкешину.
— Він найдосвідченіший серед вас, — пояснив Жильцов. — Він доведе експедицію до кінця.
Жильцов ледве ворухнув рукою, і Черкешин, правильно зрозумівши його, легенько потис руку вмираючого.
— Експедиція виконає своє завдання, — коротко сказав Черкешин. — Я обіцяю вам це…
Жильцова поховали серед торосів, недалеко від шхуни. Значить, ми помилилися, вважаючи, що його могила в Долині Чотирьох Хрестів…
Через місяць помер боцман. На цій сумній події всі знайдені щоденники обірвались. Далі, десь через півтора тижня, було зроблено тільки лаконічні записи про загибель шхуни: крига роздавила її поблизу берегів Чукотки…
РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ,
