Читать «Долина Чотирьох Хрестів» онлайн - страница 11

Відклавши зошит, ми вирішили підсумувати все. Ось що ми тепер знали.

Жильцов і решта учасників експедиції прибули в Якутськ уже після початку першої світової війни, восени 1914 року. Безумовно, в далекому Якутську про війну знали тільки з чуток, але експедиція Жильцова здалася місцевим властям явно несвоєчасною, ставилися до неї холодно, і якщо не чинили перешкод, то й не допомагали. Жильцову і Черкешину довелося докласти немало зусиль, щоб побудувати невелику шхуну, дістати необхідне спорядження і провіант. Вони добилися свого, причому, коли вірити Зальцману, особливо енергійно й успішно діяв Черкешин. Само по собі це питання нас не дуже цікавило, але все-таки ми вирішили не покладатися на Зальцмана: Черкешина він розглядав з якоїсь особливої точки зору і весь час висував командира шхуни на перший план. Багато допомогли Жильцову й Черкешину в підготовці експедиції політичні засланці, яких тоді чимало жило в Якутську. Довідавшись про завдання експедиції, вони добровільно з’являлися на верф працювати, а двоє з них — Розанов і сам Зальцман — пізніше взяли участь в експедиції.

У записках Зальцман відвів багато місця й собі, і Розанову. Ми дізналися, що Зальцман, студент медик, за участь у студентських заворушеннях був висланий в Якутськ на поселення, де й прожив кілька років. Нам здалося, що ніяких чітко визначених політичних поглядів у нього не було; будучи просто чесною людиною, Зальцман обурювався порядками царської Росії, мріяв про волю, рівність і вірив у прекрасне майбутнє. Інша справа — Сергій Сергійович Розанов. За свідченням Зальцмана, Розанов був членом Російської Соціал-Демократичної Робітничої партії, професіональним революціонером-більшовиком, людиною з чіткими і ясними поглядами на життя. В записках Зальцман ніде прямо не полемізував з Розанозим, але наполегливо підкреслював його непохитність і волю. Спочатку ми не могли зрозуміти, навіщо він це робить, але потім у нас склалося враження, що з усіх учасників експедиції Зальцмана найбільше цікавили Черкешин і Розанов, що він протиставляє їх і порівнює. До речі, ми могли й помилитись, бо записи Зальцмана обірвалися дуже рано. Розанов, який перебував під суворим наглядом поліції, працював разом з іншими на верфі, де будувалась шхуна, названа на честь судна Толля «Зоря-2». Як Розанов потрапив до складу експедиції, Зальцман чомусь не написав. Його самого Жильцов запросив замість тяжко хворого Десницького, і Зальцман охоче погодився.